1. Передмова до циганенковскому словником
2. Склад словника (пласти представленої лексики)
3. Особливості гніздовий організації слів
4. Види аналізу слів в словнику
5. Характер і види словникових статей
6. Генетична характеристика слова
7. Притягається матеріал для порівнянь
8. Бібліографічні СКОРОЧЕННЯ

ЕС російської мови Г. П. Циганенко: популярний словник з праслов'янськими і праіндоєвропейське етимології.

Представлений праця з бібліотеки словників "Словорода": Г. П. Циганенко Етимологічний словник Російської мови. Київ, 1989. Всього в словнику більше 5000 слів.

Словник (1-е изд. - 1970 г.) відноситься до популярного типу з найбільш спрощеним етимологічним апаратом. Слова в словнику розміщені алфавітно-гніздовим способом [корінне слово, потім похідні лексеми]. Спочатку йде пояснення значення слова, тому словник Циганенко є толково-етимологічним [а, точніше, і тлумачним , і морфемним , і етимологічним ]. Потім послідовно пояснюється етимологія слова, причому докладно описуються різноманітні історичні зміни в пояснює словах. Причому, наводяться форми слів з праіндоєвропейської мови, з якого вийшов наш предок - мова праслов'янська .

У другому виданні (1989 г.) збільшено кількість власне російських слів і кількість прикладів з українського мови та її діалектів. Крім того, більш широко представлені родинні зв'язки між споконвічно російськими і запозиченими словами.

Словник можна замовити в Озоне або завантажити як текст в Zip-файлі (0,8 Мбайт) або PDF-файл (7,3 Мбайт).

Розділи сторінки про етимологічному словнику Циганенко:

• Передмова до циганенковскому словником
• бібліографічні скорочення

Дивіться також бібліографію по етимологічним словниками російського мови.

Передмова до циганенковскому словником

Словник написаний на матеріалі існуючих етимологічних словників російської мови. Крім них використані численні спеціальні дослідження і статті, що містять потрібні відомості з етимології і загальної теорії мови, а також власні дослідження автора. Залучений матеріал з етимологічних словників інших слов'янських мов.

Словник орієнтований на широке коло читачів. У ньому представлені слова переважно з активної лексики сучасної російського літературної мови. Разом з тим (в силу специфіки словника) в ньому пояснюються також окремі застарілі, професійні, розмовні та просторічні слова, які використовуються в усному мовленні або зустрічаються в художніх, публіцистичних текстах, а також у науковій та навчальній літературі.

Склад словника (пласти представленої лексики)

У складі словника переважають споконвічні кореневі слова . З похідних слів взяті переважно ті, які зазнали в своєму історичному розвитку більш-менш істотні фонетичні, морфологічні або семантичні зміни, затемнюючи початкове значення і початкове морфологічну будову цих слів. Таких слів в російській мові порівняно небагато. Зазвичай росіяни за походженням похідні слова в етимологічних пояснень не потребують і, природно, в етимологічні словники не вводяться. Вони сприймаються як мотивовані. Морфемний склад їх прозорий, сенс зрозумілий, напр .: підводник, обгоріти, закоренілий, прозорливий і т. Д. Багато з таких слів існують в мові з найдавніших часів, проте їх первісний морфемний склад залишається незмінним і в такому вигляді передається з покоління в покоління.

Інша працювати з іншомовними як кореневими, так і похідними словами. Запозичення різної історичної давнини - як ті, що давно проникли в російську мову і вже повністю в ньому асимілювалися, в результаті чого їх іншомовне походження не відчувається (напр .: шкоду, здрастуй, газета, зошит, трактор і т. П.), Так і ті, які порівняно недавно в ньому з'явилися і ще зберігають свій іншомовний колорит (напр .: лайнер, ескалація і т. п.), - вживаються зазвичай як невмотивовані. Первісне значення і справжній морфемний склад подібних слів, як правило, не відомі носіям російської мови. Між- ду тим пояснення етимології іншомовних слів дуже бажано. Воно має велике практичне значення перш за все в тому відношенні, що, завдяки розкриттю етимології, іншомовні слова з чисто умовних словесних знаків перетворюються в мотивовані слова, як би оживають, внутрішній зміст їх стає ближчим і зрозумілішим для гово- рящіх. До того ж у багатьох іншомовних слів прояснюються при цьому їх смислові та словотвірні зв'язку, що позбавляє їх відтінку ізолюючим- ванних слів (пор. Піка-піку-пікірувати; антипатія-симпатія і ДР.). Нерідко виявляється також етимологічне спорідненість між іншомовними і споконвічно російськими словами (пор. понтон і шлях; фратрія і брат; статуя і стати, стояти; бінокль і око, вікно і т. п.). Розкриття етимології іншомовних слів сприяє глибокому розумінню змісту слів, а, значить, - більш точному вживання їх у мовленні, підвищенню орфографічною грамотності .

Всім цим обумовлюється той факт, що в нашому словнику поряд з рус- ськими пояснюються численні іншомовні за походженням слова.

Доречно звернути увагу читачів на ту обставину, що за етимологічним словниками можна судити про те, який шар лексики - вітчизняний або іншомовний - фактично переважає в сучасній російській мові. Повне і точне уявлення про всю сукупність лексики сучасної мови з точки зору її вживання і складу за походженням покликані давати тлумачні словники. Для етимологічних словників, як уже зазначено, відбираються слова, які потребують розкритті їх етимології. Такими виявляються багато слів, іншомовні за походженням.

Особливості гніздовий організації слів

У словнику прийнятий алфавітно-гніздовий спосіб розміщення пояснює слів. Опис етимології слів з одним і тим же древнім корінням дається в одній статті головним чином в тих випадках, коли таке зосереджене пояснення здатне уявити в повному вигляді і переконливо довести етимологію цілого гнізда слів. Особливо часто це буває пов'язано з розкриттям древніх складних фонетичних явищ, які залишили в мові різноманітні фонетичні рефлекси (пор. Слово - слава - вважатися - слух; сісти - сяду - сидіти; викрасти - хапати і т. П.). Зосереджене в одній статті пояснення етимології застосовується також тоді, коли аналізуються похідні слова, що відрізняються один від одного лише в словотвірному відношенні (пор. Стріла - стріляти, а п'ятий - п'ять-п'ятнадцять-п'ятдесят-п'ятсот і ін.), Що дозволяє уникати повторень в описі однієї і тієї ж етимології.

Як відомо, гніздовий пояснення етимології слів поряд з достоїнствами має певні недоліки. При такому розташуванні нелегко буває розкрити своєрідність в історичному розвитку кожного з пояснює слів окремо. До того ж гніздовий розташування слів створює певні труднощі для читача, особливо для читача-неспеціаліста, оскільки багато слів при цьому втрачаються в великий словникової статті. І навіть за тієї умови, що в алфавітному порядку називаються в основному все пояснює слова з відсиланням їх до відповідної статті, не можна швидко отримати довідку. У пошуках етимології якого-небудь одного слова доведеться читати статтю, яка містить пояснення багатьох слів. Тому в нашому словнику име- ет місце розподіл етимології гнізда слів між двома або несколь- кими статтями, причому кожна з них забезпечується відсиланням до іншого ста- тє. В роз'єднаних статтях пояснюється етимологія тих родинних слів, які далеко пішли один від одного в своєму історичному розвитку, неред- до утворивши свої великі гнізда, і тому представляється можливим пояснити етимологію кожного з таких слів, не допускаючи повторень (пор. Увагу - мати; вселити - вухо; цілувати - цілина; три - трибун і т. п.).

Всі великі слова статей даються з роз'ясненням їх основного лексичного значення. Хоча визначення сучасного значення слова, як відомо, входить в завдання тлумачного словника, проте в багатьох випадках воно дуже бажано і в етимологічному словнику. Визначення значення заголовного слова застереже читача від помилки приймати сооб- щаемое в словникової статті первісне значення слова за сучасне, прийняте в даний час. До того ж воно буде служити семантичним фоном для розуміння викладених в словникової статті історичних вимірюв- нений в значенні пояснює слова.

Види аналізу слів в словнику

З численних завдань етимологічного аналізу слів в словнику вирішуються такі: 1) визначається походження слова (час виникнення, джерело запозичення), 2) з'ясовується образ, покладений в основу слова як назви предмета або явища дійсності, 3) і встановлюється зв'язок між етимологічно спорідненими словами.

Слова аналізуються переважно по кореневого принципом. Разом з тим проводиться словотвірний та історико-фонетичний аналіз. З'ясування етимології багатьох похідних слів, як відомо, нерідко зводиться до словообразовательному аналізу, зверненого в минуле це- го слова, коли розкриваються чомусь забуті словообразователь- зв'язкі даного слова з його виробляє основою і відновлюється сама виробляє основа (слово).

Історико-фонетичний аналіз слова в багатьох випадках є не- невід'ємною частиною етимологічного аналізу, т. К. Нерідко саме рас криті забутих фонетичних законів прояснює етимологічне рід- ство слів і допомагає встановити їх первісне значення (пор. Тхір і дух, затхлий; в'язати і вузол і т. п.).

Найбільш істотне місце в словнику відводиться з'ясуванню первинного образу (етімона), покладеного в основу слова як назви предмета реальної дійсності.

Характер і види словникових статей

Характер словникових статей в загальному визначається станом вивченості етимології аналізованого слова, ступенем затемнення його первісного значення, а також складністю розвідки етімона в глибинах історії мови. З відомих в науці етимологічних рішень ми відбирали найбільш достовірні та обґрунтовані.

У відповідності з усім цим в словнику виділяються наступні три типи статей, в яких висвітлюється етимологія власне російських слів.

1. 1. Статті про словах, етимологічні зв'язку яких лише ослаблені. Первинне значення таких слів легко сприймається вже при сопоставле- ванні слів в межах сучасної російської мови (напр .: забастовка- кінця; вікно - око; захистити - щит і т. П.).
2. 2. Статті про словах з порушеними етимологічним зв'язками. Етімон цих слів розійшовся зі значеннями, що виникли у слів в подальшій практиці їх вживання. Тому при розвідці етімона таких слів доводиться враховувати сталися в них смислові, фонетичні або морфологічні зміни і залучати більш-менш великий язи- ковой матеріал як російська літературна і діалектна, так і іноязич- ний (напр .: оборот виникло з об (в) орот , пор. поворот; гончар - з го (р) н-чар, пор. горн; окорок- з про-корок, де * корок- з * когк', порівн. болг. крак; укр.- з польськ. крок).
3. 3. Статті про словах з абсолютно втраченими етимологічним свя- зямі. Нинішнє значення таких слів нерідко представляється несподіваний- ним в порівнянні з початковим їх змістом. При з'ясуванні етімона слів цього типу, як правило, враховується дію багатьох чинників, по- народили деетимологізація. Крім того, зазвичай потрібно восстановле- ня конкретних мотивів (так званих), що послужили основою для сильного розбіжності сучасного значення слова і його етімона.
   Напр., Ім. рік по етімол. значить. Передбачається подальший розвиток його знач .: рік>>,> (пор. Однокорен- ні: рос. Догодити, погода; укр. Година, година, пригода; др.-рус. Година і; чеськ. Hod і т. П.) .
   Ще один приклад: важко зрозуміти, чому прикраса з перлів і т. П., Що надягається на шию, називається намистом, а то й враховувати, що сучасне слово розвинулося (внаслідок втрати ненаголошеного і) з др.-рус. Намисто, яке мало знач. ,,. Все це предмети, які оточують горло. Ін-рус. Намисто утворено з пом. біморфеми о- - -uj-e з знач. (Пор. Старий. Оплечье) від сущ. ж- Рело - жерло (пор. жерло гармати). Сущ. жерло розвинулося з жьрло вследст- віє прояснення ь> е. Воно є звуків, різновидом г'рло, дав- шего після прояснення ь> про сучасному ринку, горло. Основа жерел- виникла з древн. жерл-, є звук. варіантом основи жьрл-, з якого виникла нинішня жерл-. Отже, внаслідок старий. паралелізму ьр: ер, чередов. ь // ь> е II про, г II ж (перед голосними переднього ряду ь, е) і з-трансформаційних змін знач. втратилася очевидний зв'язок слів горло - намисто. Пор. сло вен. ozrelje, яке означає; рус. діал. слово огорліе позначає і.

Генетична характеристика слова

Основним завданням етимологічного словника є повідомлення генетичної характеристики слова (по його корені і розвитку). Однак якщо обмежитися повідомленням лише генетичних відомостей, то багато хто з слів виявляться знеособленими. Адже відомо, що всі слова мови - як ті, що зберігають зв'язок зі спорідненими їм словами, так і ті, які ранку- тили цей зв'язок, мають свою історію. Слова тісно пов'язані з реаліями, з предметами і явищами, інакше - з життям і побутом народу, його общест- венним строєм, матеріальною і духовною культурою. І, природно, не- достатньо було б описати етимологічне гніздо, не сказавши про місце і час виникнення в мові кожного з слів окремо. В одному і тому ж етимологічному гнізді можуть бути слова найрізноманітніші за вказаною ознакою. Візьмемо для прикладу ряд слів з коренем вед-: вода, водний, водяний, водоскид і т. П. Будучи етимологічно спорідненими, ці слова в історичному відношенні є різними. В даному ряду є праслав. за походженням слова вода, водний, др рус. слово водяний, яка отримала соврем, звуків, оформлення в рус. яз. (Пор. Укр. Водянчй), ц.-слав. водоносец і соврем. рус. техн. термін водоскид "гідротехнічна споруда".

У словнику розрізняються слова індоєвропейські, праслов'янські, східнослов'янські, російські , Різні за часом виникнення, а також запозичені . [Тут автор не розмежовує лексики східнослов'янську від давньоруської , слов'янську і общеславянскую від праслов'янської , індоєвропейську від праиндоевропейской . Тут він, мабуть, має на увазі саме загальні праязикових стану.] Відомості про час відображення того чи іншого слова в пам'ятках писемності почерпнуті з словників чи іншої літератури, хоча слід враховувати, що слово може з'явитися і жити в мові більш-менш тривалий час, перш ніж воно буде відображено в пам'ятнику або в словнику.

Про древніх слов'янських словах, які розвинулися з єдиного кореня і зберегли первісне значення, але зазнали фонетичні або словотвірні зміни в якійсь із історичних періодів, говориться: по кореню праслов'янське (спільнослов'янське, індоєвропейське), по звуковому (словообразовательному, морфологічному) оформлення російське (східнослов'янське ).

Серед іншомовних слів виділяються власне запозичення (напр .: гідролог, шофер, лейтенант і т. П.) І запозичення, перетворені в російській мові (пор. Буква, тарілка, парасолька і т. П.). Запозичення не слід змішувати зі словами, утвореними в російській мові з використанням іншомовних елементів (напр .: гідролітак, гідровузол, гідростанція). Про запозиченнях різного характеру в словнику повідомляється: 1) запозичене тоді-то з такого-то мови, 2) запозичене з такого-то мови, на російській (східнослов'янської) грунті перетворено в такому-то відносно, 3) або утворено в російській мові на базі такого-то запозичення.

При визначенні джерела запозичень в словнику разгранічіва- ються мови-джерела і мови-передавачі, враховується етимологічне значення, пов'язане з самим освітою слова, і реальне значення цього слова в відповідній мові при назві явищ об'єктивної дійсності,

Притягається матеріал для порівнянь

При поясненні етимології слова обов'язково наводяться для порівняння однокореневі слова з інших споріднених мов. Ці приклади свідчать про поширення етимологічних відповідників аналізованого слова в споріднених мовах і допомагають розкрити первісне значення або колишні родинні зв'язки пояснює слова.

У нашому словнику використовуються приклади з слов'янських мов, особливо багато їх з українського мови, оскільки словник призначається головним чином для вчителів-словесників і учнів шкіл УРСР . Наводяться приклади також з більш далеких мов: балтійських , латинського , грецького , давньоіндійської та ін. Тому в ньому використовуються різні графічні знаки, багато з яких невідомі широкому читачеві.

Бібліографічні СКОРОЧЕННЯ

• Граматика Дамаскина - "Граматика" Іоанна Дамаскіна, Існування якої передбачало и переклад з грецької мови на слов'янську пріпісувався Іоанну, Екзарха болгарського, під назв "Про восьми частин слова" (мови). Коротка церковнослов'янська граматика дійшла в списках XV- XVII ст.
• Граматика Смотрицького - Смотрицький М. Граматика словенсюя правильна синтагма ... 1619.
• Російський словник (1789) - Словник Академії Російської: У 6 т.- СПб., 1789-1794.
• 17-томний словник соврем. рус. литерат. яз. - Словник сучасної російської літературної мови: В 17 т.- М .; Л., 1948-1965.
• Словник Акад. Ріс. (1806 г.) - Словник Академії Російської, по абетковому порядку розташований (1806-1822). - Доп. і перераб. видання 1789.
• Словник Грінченка - Грінченка Б. Д. Словарь української мови: В 4 т.- Київ, 1907-1909 (Перевидано фотоспособом. Київ, 1958).
• Словник Даля - Даль Володимир. Тлумачний словник живої великоросійської мови: В 4 т.-М., 1978-1980.
• Словник Полікарпова (1704 г.) - Лексіюн' треязичний, сиріч скажеш словенських, елліногреческіх і латшскіх скарб> Федора Полікарпова.- М., 1704.
• Словник Срезневського - Срезневський І. І. Матеріали для словника давньоруської мови по письмовим памятнікам.-СПб., 1893-1912.
• Тлумачний словник Ушакова - Тлумачний словник російської мови / Под ред. Д. Н. Ушакова: В 4 т.- М., 1935-1940.

© « Slovorod.ru », Ігор Костянтинович Гаршин, 2012. Пишіть листи ( ).

Сторінка оновлена ​​25.07.2019