Всі нараховані підприємством виплати працівникам є його витратами на оплату праці і утворюють фонд оплати праці.

Фонд оплати праці складається з трьох розділів:

- Фонд заробітної платні;

- виплати соціального характеру; (По догляду за маленькими дітьми, пільгове харчування)

-витрати, що не належать до фонду заробітної плати та виплат соціального характеру. [2]

Фонд оплати праці визначається в цілому по підприємству незалежно від джерел виплати грошових сум. І в цьому його відмінність від статті витрат обігу «Витрати на оплату праці». Раніше відмінності фонду оплати праці і витрат на оплату праці, що враховуються в складі витрат обігу (собівартості продукції), були незначними. В основному це були премії і заохочення за рахунок прибутку, коштів спеціального призначення та інших надходжень з боку. В даний час фонд заробітної плати включає:

оплату за відпрацьований час, в тому числі компенсаційні виплати, пов'язані з режимом і умовами праці (районні коефіцієнти, доплати за роботу в святкові і вихідні дні) і т.д .;

оплату за неотра бота час (відпустку, оплата простоїв не з вини працівника, вихідна допомога тощо);

одноразові заохочувальні виплати, в тому числі матеріальна допомога, яка надається більшості працівників, премії незалежно від джерел їх виплат, грошова компенсація за невикористану відпустку, одноразові заохочення, включаючи вартість подарунків;

виплати на харчування, житло, паливо.

Таким чином, фонд оплати праці формується за рахунок двох джерел: витрат виробництва і обігу, прибутку фірми.

Склад витрат на оплату праці, що враховуються у витратах обігу, представлений на рис. 4.

У витрати обігу не включаються такі виплати працівникам фірми, а також витрати, пов'язані з їх змістом:

матеріальна допомога, безпроцентна позика на поліпшення житлових умов;

оплата додатково наданих за колективним договором (понад передбачених законодавством) відпусток працівникам;

компенсаційні виплати в зв'язку з підвищенням цін, вироблених понад індексації доходів за рішеннями Уряду Російської Федерації;

компенсація подорожчання вартості харчування в їдальнях, буфетах, профілакторіях, надання його за пільговими цінами або безкоштовно працівникам, а також дітям, які перебувають в дитячих дошкільних установах, санаторіях та оздоровчих таборах;

надбавки до пенсій, одноразову допомогу йде на пенсію ветеранам праці;

оплата путівок на лікування та відпочинок, екскурсій і подорожей, занять у спортивних секціях, гуртках, клубах, відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів;

інші види оплат, які не пов'язані безпосередньо з оплатою праці.

У витрати обігу не включаються витрати, пов'язані з наданням працівникам фірми додаткових пільг понад нормативи, передбачених чинним законодавством і директивними та нормативними актами. Ці витрати відшкодовуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні фірми.

Розмір мінімальної оплати праці, яка встановлюється в законодавчому порядку, періодично переглядається. У зв'язку з високими темпами інфляції починаючи з 1 квітня 1993 р такі перегляди повинні були проводитися регулярно кожен квартал з урахуванням зміни цін.

Мал. 43. Склад фонду заробітної плати торгового підприємства

Мал. 44. Склад витрат на оплату праці, що включаються у витрати обігу торгової фірми

Аналіз і планування фонду заробітної плати

Фонд заробітної плати є найважливішим показником плану з праці і заробітної плати, так як витрати по оплаті праці становлять, як правило, найбільшу питому вагу в величині витрат фірми.

Мета аналізу - оцінка ефективності та раціональності використання витрат на оплату праці, виявлення резервів, планування.

Завдання аналізу:

розрахувати суму абсолютної і відносної економії (перевитрати) фонду заробітної плати;

визначити вплив основних факторів на його величину;

дослідити склад і структуру фонду оплати праці (в тому числі фонду заробітної плати), джерела формування, види та елементи;

вивчити середню заробітну плату в динаміці в цілому по фірмі і порівняти зі зміною основних показників, оцінити співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати;

з метою оцінки ефективності діючої системи оплати розрахувати структуру заробітної плати за категоріями і професіями працівників;

оцінити ефективність використання коштів на оплату праці та їх взаємозв'язок з кінцевими результатами діяльності;

вишукати резерви і розробити заходи щодо зниження рівня витрат на заробітну плату.

Джерелами інформації для проведення аналізу є річний звіт з праці, дані бухгалтерської та статистичної звітності, відомості нарахування і видачі заробітної плати, відомості про щомісячне виконання норм виробітку і планів обороту по місцях реалізації, табелі відпрацьованого часу.

Аналіз використання заробітної плати починають в першу чергу з визначення абсолютної і відносної економії (перевитрати) фонду заробітної плати (ФЗП).

Перевитрата фонду заробітної плати, який формується за рахунок витрат підприємства, може бути викликаний як невиконанням плану товарообігу, так і нерівномірним виконанням протягом аналізованого періоду, в тому числі по окремих структурних підрозділах.

Потім розраховують вплив основних факторів: зміна чисельності і середньої заробітної плати (прийомом різниць); збільшення обсягу товарообігу, зростання продуктивності праці і середньорічної заробітної плати одного працівника (прийомом ланцюгових підстановок) (табл.). Аналогічно розраховують вплив чинників на динаміку витрат коштів на оплату праці. Вплив співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати на рівень витрат по оплаті праці змінюють за формулою:

де - зниження або підвищення рівня витрат на оплату праці,% до обороту;

- темп приросту продуктивності праці,%;

- темп приросту середньої заробітної плати на одного працівника,%;

- рівень витрат на оплату праці,% до обороту (плановий або базисний).

Таким чином, відносного скорочення витрат на оплату праці можна домогтися за рахунок підвищення його продуктивності.

У громадському харчуванні встановлюють вплив складу товарообігу на рівень фонду заробітної плати:

Уф.псп = К х (Сп - Сф)

де Уф.псп - зміна рівня ФЗП під впливом зміни питомої ваги обороту по продукції власного виробництва,%;

К - поправочний коефіцієнт зміни рівня заробітної плати при збільшенні (зменшенні) питомої ваги обороту по продукції власного виробництва на 1%; розраховується за Таблиця 15 Розрахунок впливу основних факторів на витрати по заробітній платі

де Т - плановий рівень ФЗП,%;

Сф - питома вага продукції власного виробництва, фактичний,%.

Наступним етапом аналізу є вивчення складу і структури фонду оплати праці і в першу чергу ФЗП: заробітної плати в грошовій формі, в тому числі за виконану роботу, виплати компенсаційного і стимулюючого характеру, оплата компенсації; заробітної плати в натуральній формі. Вивчають і джерела його формування.

Аналіз використання коштів на оплату праці проводять в розрізі окремих їх видів і елементів (оплата за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, премії за виробничі результати, оплата додаткових відпусток і т.д.). Зіставлення абсолютних і відносних показників по кожному елементу витрачених коштів на оплату праці з даними плану і минулих періодів дозволяє зробити висновок про ефективність їх витрачання, наявних резервів абсолютного і відносного скорочення витрат на оплату праці.

Важливе значення при аналізі використання ФЗП має вивчення середньої заробітної плати і рівня витрат на оплату праці.

В умовах інфляції при аналізі індексу росту середньої заробітної плати необхідно враховувати індекс росту цін на споживчі товари і послуги jу):

Аналіз динаміки середньої заробітної плати одного працівника проводять в динаміці, за ряд років в сумі, відсотках приросту і темпах зростання, порівнюють зі зміною основних показників. Економічно правильним співвідношенням треба вважати тобто індекс ФЗП (Jф) повинен зростати повільніше індексу чисельності працівників (Jч). Це співвідношення показує, що зростання товарообігу супроводжується зростанням вироблення на одного працівника при одночасному збільшенні середньої заробітної плати. При цьому тобто індекс виробітку на одного середньооблікового працівника (Jв) перевищує індекс середньої заробітної плати (Jз), в результаті чого знижується індекс рівня витрат заробітної плати у відсотках до товарообігу (jу). Тому аналіз продуктивності праці і витрачання ФЗП, середньої заробітної плати виробляють одночасно за категоріями працівників і професій.

Для оцінки ефективності діючої оплати праці розраховують структуру заробітної плати за категоріями працівників і окремими професіями. Для цього виділяють основну заробітну плату, доплати, надбавки, премії та інші елементи.

Важливим завданням аналізу є визначення ефективності засобів на оплату праці, ступеня їх взаємозв'язку з кінцевими результатами діяльності. Так, взаємозв'язок між кінцевими результатами діяльності (товарообігом, прибутком, продуктивністю праці і т.д.) і величиною оплати праці визначають за допомогою множинного кореляційно-регресійного аналізу:

де у - величина ФОП, тис. р .;

х1 - обсяг товарообігу, тис. р .;

х2 - продуктивність праці, тис. р .;

х3 - прибуток, тис. р., або рівень рентабельності,%.

Оцінка повноти взаємозв'язку проводиться за коефіцієнтами кореляції.

Ефективність використання ФЗП може бути охарактеризована через систему показників: товарооборот і прибуток на 1 руб. ФЗП, рівень витрат на оплату праці в% до товарообігу, середня заробітна плата одного працівника (або за категоріями працівників), співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати, інтегральний показник ефективності використання ФЗП. [3]

У громадському харчуванні доцільно, наприклад, розраховувати такий показник, як зарплатоемкость одного посадкового місця в залі і т.д.

Зростання товарообігу і прибутку сприяє збільшенню економічної віддачі коштів ФЗП, а зростання витрат на оплату праці призводить до її зменшення.

Для остаточної оцінки ефективності використання ФЗП визначають коефіцієнти ефективності його використання як відношення індексів показників господарської діяльності до індексу ФЗП (табл. 1).

Таблиця 16 Коефіцієнти ефективності використання ФЗП

Використання ФЗП вважається ефективним, якщо коефіцієнт ФЗП перевищує одиницю. Значення коефіцієнтів від 1,001 до 1,009 свідчить про те, що фірмі необхідно вжити заходів щодо підвищення темпів зростання показників. Якщо коефіцієнти ефективності виявляються менше одиниці, це свідчить про слабкий вплив застосовуваної системи матеріального стимулювання на поліпшення показників господарської діяльності, низьку економічну віддачу витрачених коштів на оплату праці.

Аналіз і кількісна оцінка показників ефективності використання ФЗП, структура середньої заробітної плати дозволяють виявити резерви. До них відносяться: вдосконалення форм і методів організації та оплати праці; вдосконалення структури і розстановки кадрів; поліпшення використання робочого часу, виходу на роботу; розширення зон обслуговування покупців (споживачів в громадському харчуванні); суміщення професій, посад і функцій; прийом на роботу на неповний робочий день; раціональне витрачання коштів на оплату праці; забезпечення рівномірності розвитку товарообігу.

За результатами аналізу розробляють конкретні заходи, формується план з праці і заробітної плати.

План по праці і заробітної плати є одним з найважливіших розділів виробничо-торгового плану фірми, який безпосередньо впливає на виконання плану товарообігу, а в громадському харчуванні - і випуску продукції.

У план по праці входять наступні показники: чисельність працівників, продуктивність праці, фонд заробітної плати, середня заробітна плата на одного працівника. Основним показником є ​​фонд заробітної плати. Всі показники плану з праці взаємопов'язані, і це використовується в аналітичних і планових розрахунках; визначаються підприємством самостійно з урахуванням умов його роботи і економічного становища (прибутковості).

Вихідними передумовами для економічного обґрунтування показників по праці є: план розвитку фірми, прогнозовані обсяги господарської діяльності (обсяг товарообігу, випуску продукції, вантажообігу та ін.), План розвитку матеріально-технічної бази фірми, аналіз і оцінка показників з праці за поточний і попередній періоди , нормативні документи і матеріали державних органів регулювання економічної діяльності фірми з питань праці і заробітної плати.

Розробка планових (прогнозних) розрахунків з праці включає, таким чином, визначення середньооблікової чисельності працівників та складання штатного розкладу; розрахунки продуктивності праці і фонду заробітної плати.

Вихідними даними для планування фонду заробітної плати є:

- планована (прогнозована) чисельність працівників на підприємстві;

- положення про утворення ФЗП і преміювання;

- нормативні законодавчі матеріали державних органів з питань праці і заробітної плати.

Планування ФЗП проводиться в розрізі галузей діяльності і структурних підрозділів.

Для розрахунку загальної суми витрат на заробітну плату, що включається в план витрат і передбачену в плані по праці, спочатку визначають плановані суми (прогнозовані) за окремими видами: заробітна плата за виконувану роботу, виплати компенсуючого характеру, окремі види виплат стимулюючого характеру, оплату невідпрацьованого часу .

1. Заробітна плата за виконану роботу. Вихідними даними для визначення заробітної плати за виконану роботу є чисельність працівників за штатним розписом, посадові оклади (тарифні ставки) і передбачені в колективному договорі порядок і розміри доплат за суміщення професій, розширення зони обслуговування, виконання обов'язків відсутнього працівника.

Наприклад, фонд заробітної плати за посадовими окладами (тарифними ставками) визначаються шляхом множення окладів (тарифних ставок) по кожній категорії працівників на їх середньооблікова чисельність, яка передбачається в штатному розкладі.

Сума доплат за суміщення професій, розширення зони обслуговування розраховується виходячи з кількості працівників, які отримують ці доплати, і розмірів доплат, передбачених у колективному договорі або контракті.

Фонд заробітної плати несписочного складу визначається на основі договорів (трудових угод), що укладаються з особами, які не стоять в штаті підприємства.

У випадках, якщо на підприємстві практикується зарахування студентів в період їх виробничої практики на робочі місця, сума заробітної плати студентів може бути визначена на основі договорів, укладених з відповідними навчальними закладами.

2. Виплати компенсуючого характеру. Сума доплат працівникам за роботу у важких умовах, в нічний час визначається виходячи з кількості працівників, які отримують ці доплати, і розмірів доплат, передбачених у колективному договорі або контракті.

Основою для визначення суми доплат за роботу в святкові (позаробочий) і вихідні дні є кількість працівників, передбачене в графіках для роботи в святкові і вихідні дні, число вихідних і святкових днів в планованому періоді і середньоденна заробітна плата одного працівника. Оплата праці у вихідні (неробочі) і святкові дні повинна бути відповідно до законодавства не нижче, ніж у подвійному розмірі.

3. Виплати стимулюючого характеру. У видатках на оплату праці в складі витрат обігу в якості виплат стимулюючого характеру передбачаються премії за основні результати господарської діяльності і надбавки до тарифних ставок (тарифної ставки). З урахуванням обчисленого фонду заробітної плати за окладами (тарифними ставками) та встановленого за Положенням про преміювання загального розміру премії
може бути розрахована сума премій за основні результати господарської діяльності.

Сума надбавок за стаж роботи, вислугу років планується з урахуванням чинного законодавства з питань оплати праці.

4. Оплата невідпрацьованого часу. Основне місце серед цих видів виплат займає оплата щорічних відпусток.

Слід мати на увазі, что підприємства могут прійматі на тимчасову роботу ПРАЦІВНИКІВ вместо йдут в черговий трудовий відпустку. Якщо на підприємстві застосовується подібна практика, то слід зробити окремий розрахунок сум відпускних з урахуванням тривалості відпустки і середньої заробітної плати. Якщо ж на підприємстві не практикується заміна працівників на період їх відпустки, то, природно, відпадає необхідність в окремому розрахунку сум відпускних, оскільки вони включені в фонд по окладів (тарифних ставок).

Суми витрат на оплату навчальних відпусток, наданих працівникам на час навчання працівників в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, і інших видів виплат за невідпрацьований час визначаються відповідно до чинних нормативних документів з цих питань.

На основі розрахунків, зроблених за наведеними вище видами витрат на оплату праці, визначають загальну суму фонду заробітної плати, що включається до складу витрат обігу.

У зв'язку з тим, що оплата невиходу працівників на роботу через хворобу проводиться за рахунок коштів фонду соціального захисту населення, обчислену суму витрат на оплату праці необхідно зменшити на суму виплат з фонду соціального захисту населення. Розмір цих виплат можна розрахувати виходячи зі сформованого в попередній період їх середнього рівня.

Отже, використовуються наступні методи планування: по
штатним розкладом (метод прямого рахунку), нормативний,
метод суміщених розрахунків (різновид перших двох, коли
проектований ФЗП ув'язується з темпами зростання основних показників, і в першу чергу прибутку), економіко-статистичний метод економіко-математичного моделювання.

Нормативний метод планування фонду заробітної плати заснований на співвідношенні темпів приросту обсягу товарообігу і ФЗП (продуктивність праці і середня заробітна плата одного працівника). Встановлено розрахунковий норматив, відповідно до якого ФЗП збільшується на 0,8% при збільшенні обсягу товарообігу на 1% (в порівнянних цінах), а при зменшенні товарообігу на 1% ФЗП зменшується на 1,2%.

Економіко-статистичний метод планування включає в себе:

1) розрахунок ФЗП на основі фактичного його рівня (у% до товарообігу) за ряд попередніх років;

2) розрахунок ФЗП на основі планової чисельності працівників підприємства на майбутній рік і фактичної середньої заробітної плати одного працівника за поточний рік:

ФЗПп = ЗФ * Чп * JЗП,

де ФЗПп - плановий фонд заробітної плати працівників підприємства на майбутній рік, р .;

Пп - плановий середньооблікова кількість працівників, чол .;

J зп - прогнозований індекс заробітної плати одного працівника в майбутньому році в порівнянні з поточним роком;

З ф - фактична середня заробітна плата одного працівника за поточний рік.

Метод економіко-математичного моделювання передбачає використання в планових розрахунках різних економіко-математичних моделей. Основні з них:

1) у = а + bx1,

де у - фонд заробітної плати підприємства, р .;

х1 - обсяг товарообігу підприємства, р .;

а й видання - параметри моделі;

2) y = a + bx2,

де x2 - продуктивність праці i-го працівника, р .;

а й Ь -параметри моделі.

Перевагою економіко-статистичних методів та економіко - математичного моделювання є наявність інформаційно-аналітичної бази, а недоліками - приблизність розрахунків і перенесення сформованих негативних тенденцій зміни показників на майбутній рік.

Плановий фонд заробітної плати, розрахований одним з методів, ув'язується з основними показниками господарської діяльності підприємства (прибутком, товарооборотом, доходами, витратами обігу) і в разі необхідності коригується. Отже, різноманітні розрахунки дозволяють вибрати найбільш оптимальний варіант плану.

Витрати на заробітну плату, надання трудових і соціальних пільг, які фінансуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, повинні передбачатися в кошторисі витрат фонду споживання виходячи з укладеного колективного договору з адміністрацією підприємства або контракту і прогнозованою величини прибутку.

В умовах ринку частиною плану з праці є планування кадрових витрат, що включає в себе не тільки розрахунок коштів на оплату праці за рахунок витрат виробництва та обігу, а й за рахунок прибутку, а також витрат, що відносяться на відповідні статті витрат, таких, як придбання санспецодежду, підвищення кваліфікації, підготовка і перепідготовка кадрів, проведення медогляду і т.д.

Дата Додавання: 2015-02-09; переглядів: 753; Порушення авторських прав