Володимир Череда: "Цінам не можна наказувати, в цьому впевнені пекарі України"

  1. Орфографічна помилка в тексті:

18 грудня 2015 року, 10:00 Переглядів: 18 грудня 2015 року, 10:00 Переглядів:   Кор

Кор. - Володимир Вікторович, дайте, будь ласка, свою оцінку промислового хлібопечення в Україні. Що, на Вашу думку, необхідно для успішного розвитку галузі?

В.ЧЕРЕДА - Ситуація непроста, пропоную поглянути на неї, виходячи з аналізу сформованих відносин між виробниками хліба, державою і споживачами. У кожної сторони, безумовно, свої інтереси, але в цілому система давно втратила свою ефективність. Держава прагне всіма силами здешевити хліб, регулюючи ціну на масові сорти хліба. Виробничники втратили надію на розвиток бізнесу, оскільки до 90% всього обсягу виробленого в країні хліба припадає на ці масові сорти і заробити на них неможливо. І, нарешті, споживачі все частіше лають заводський хліб за низьку якість, але, що парадоксально, як і раніше, очікують низької ціни на нього від держави.

Замкнуте, порочне коло. Від імені пекарів країни візьму на себе сміливість заявити, що державі необхідно повністю відмовитися від регулювання цін на масові сорти хліба і одночасно подбати про адресну допомогу тим, хто дійсно потребує більш низькою ціною на хліб.

Впровадження реформи змусить систему працювати ефективно: промисловий хлібопекарський бізнес отримає економічний стимул до розвитку, держава взимет податки, приховані зараз в "тіні", а споживач буде радий гарному якісному хлібу, сертіфіцірованномупо європейським стандартам. Чи не в образі залишиться і малозабезпечений громадянин.

- Розкажіть докладніше про вплив діючих механізмів держрегулювання. Адже саме хліб є найбільш зарегульований продуктом в нашій країні.

- У нашій країні держава звично перекладає соціальну функцію турботи про громадян на бізнес. Макроекономічні розрахунки ведуться, виходячи з вартості продуктового кошика: чим нижче її ціна, тим менше індекс інфляції, тим краще працював уряд. І в цей же час адміністративний тиск вкрай негативно позначається на підприємствах галузі, їх технічному розвитку, якість продукції.

Вважаю, що настав час змінити діючу модель регулювання цін на продукти харчування і, по суті, попрощатися з часом радянської планової економіки.

Візьмемо приклад цивілізованого Заходу. Ми бачимо, що в розвинених країнах з ринковою економікою держава не втручається в ціноутворення на конкурентних ринках. При цьому адміністративні методи регулювання цін застосовуються у вигляді виняткової міри в строго певних обставин, скажімо, в разі оголошення воєнного стану, стихійного лиха, епідемій та інших форс-мажорних обставин.

Разом з тим, для забезпечення соціального захисту населення замість адміністративного державного регулювання застосовуються економічні заходи, що полегшують життя громадянину. У цьому списку надання субсидій, пільгове кредитування, застосування податкових пільг і тому подібні заходи.

У США і Великобританії вже більше 50 років діє програма адресної грошової допомоги на придбання продуктів. В Євросоюзі відпрацьований механізм соціальної підтримки людей з найменшими доходами, що передбачає поширення продуктів харчування через певні некомерційні організації безкоштовно або за мінімальними цінами.

- На жаль, досвід України сильно відстає від світової практики. Пільг для виробників немає, а ціни на соціальні продукти регулюються. А як йдуть справи у наших сусідів, найближчих зарубіжних країн?

- Україна дуже відстає від розвинених європейських і світових країн. Та й від наших сусідів, до слова, теж. Так, Російська Федерація вже досить давно відмовилася від держрегулювання масового ринку хліба, Білорусь пішла цим же шляхом, але там збереглася система дотацій промисловим виробникам. Казахстан підрахував збитки від державного регулювання цін на хліб та з 1-го січня 2016 року відмовляється від цієї схеми; малозабезпеченим громадянам будуть надаватися дотації. На жаль, Україна всупереч світовому досвіду і досвіду сусідів продовжує безпосередньо регулювати ціни на масові сорти хліба.

Важливо розуміти, що правові норми держрегулювання у нас дуже розмиті, українське законодавство не містить правил визначення товарів, що мають соціальну значимість, а в компетенцію жодного державного органу не входить віднесення товарів до числа соціально значущих, що ставить під сумнів правову обґрунтованість такого регулювання.

На сьогоднішній день ціни на соціальний хліб адмініструються місцевими органами влади, вони встановлюють граничний розмір рентабельності і націнок на цей хліб. Покрити витрати на виробництво масових сортів хліба, які займають до 90% всього виробництва, 10 відсотками хліба поліпшених рецептур, економічно неможливо. При цьому вже чітко проглядається тренд в сторону зниження споживання дорогих сортів хліба.

Держава витрачає величезні грошові і людські ресурси на адмінвмешательство, а пекарі все більше втрачають мотивацію до ведення бізнесу. Досить сказати, що за підсумками 2014 года46% легальних хлібопекарських підприємств закінчили рік зі збитками. Що стосується іноземних інвесторів, то на сьогоднішній день їх практично немає.

- Для допомоги малозабезпеченим в Україні іноді застосовують незвичайні заходи. У столиці, наприклад, будується мережу павільйонів, де кожен бажаючий може купити соціальний хліб. При цьому виробник, на скільки я знаю, не отримує ні держдотацій, ні пільгового кредитування. Як Ви до цього ставитеся?

- Щодо мережі кіосків соціального хліба в Києві можу сказати одне: хліб за доступною ціною там повинен продаватися тільки малозабезпеченим категоріям населення. Виробник не може та й не повинен ризикувати бізнес-інтересами заради "порятунку всіх". У столиці проживає не найбідніше населення країни, чому ж будь-який киянин, незалежно від його матеріального статусу, може купити хліб, собівартість якого значно перевищує ціну, за якою вона продається!

Мене, як представника хлібопекарської промисловості, турбує, що в проект Державного бюджету на 2016 рік не вносяться статті про адресну допомогу, в тому числі на покупку соціально значущих продуктів харчування. Адже в головному фінансовому кошторисі країни вже закладені цифри підвищення соціальних стандартів, це означає, що передбачаються інфляційні процеси і вартість продуктів харчування буде прогнозовано рости. Якщо держава не думає про дотації і адресної допомоги малозабезпеченим громадянам, значить, воно перекладає цю роль на реальний сектор економіки, в даному випадку на пекарів. Про яку ринковій економіці може йти мова?

- Які, на Ваш погляд, можливі шляхи ефективного реформування української моделі регулювання цін?

- Вважаю, що чинну українську модель регулювання цін потрібно повністю скасувати, а новий механізм повинен будуватися на найкращих світових практик. Зокрема, в якості ринкового механізму можна надавати підприємствам право виробляти або продавати продукцію за узгодженою ціною в обмін на податкові пільги , Пільгове кредитування, рефінансування позик від держави.

Якщо говорити про нашу галузь, то в першу чергу вона потребує оперативного приведення рівня цін в регіонах на регульовані (масові) сорти хліба, які б забезпечували їх беззбиткове виробництво, в повній відповідності з Законом України "Про ціни і ціноутворення". По-друге, повинна бути єдина система оподаткування для всіх виробників, тобто держава повинна створити рівні умови гри для всіх учасників ринку.

Хорошим кроком було б відновлення фінансової підтримки підприємств через механізм здешевлення кредитів (часткової компенсації відсоткової ставки), пов'язаних із закупівлею обладнання, зерна і борошна.

Ще раз підкреслюю, соціальну функцію має виконувати держава. Суспільство вимагає демократичного і прозорого механізму забезпечення незахищених верств населення продуктами харчування. Головне, що такий механізм повинен ґрунтуватися на економічному аналізі, передбачати ринкову мотивацію для бізнесу, а не адміністративний примус.

- Найголовніше питання: що отримає від нової системи споживче товариство? Чи не призведе це до різкого стрибка цін на хліб, адже фінансова ситуація в країні зараз одна з найскладніших за останні роки.

- Український споживач, безсумнівно, отримає позитивний соціальний ефект від скасування держрегулювання. Оскільки більше 70% хлібопекарського бізнесу України працює в нелегальному або напівлегальному становищі, виведення його з "тіні" дасть відчутний приплив коштів до державного та місцевих бюджетів. Акумулювати і спрямовувати ці кошти можна як на актуальні суспільні потреби, так і на фінансування програми адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

По-друге, виробник зможе відповідати за свій продуктв повній відповідності до вимог законодавства в сфері безпеки і якості харчових продуктів. Погодьтеся, сьогодні складно відповідати за продукт, вироблений на морально і технічно зношеному обладнанні, в ситуації, коли інвестиції в виробничі процеси і потужності недоступні.

Впровадження енергозберігаючих технологій дозволить знизити енерговитрати, а також вирішувати екологічні питання, що впливають на здоров'я людей. З пожвавленням виробництва можна прогнозувати створення нових робочих місць і зниження рівня безробіття.

Запевняю вас, різкого стрибка цін в разі скасування держрегулювання цін на масові сорти хліба, не буде. На українському ринку давно існує серйозна конкуренція, яка не дасть штучно рости цінам на хлібобулочні вироби. Нічого крім користі, скасування держрегулювання не принесе, я в цьому впевнений.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Володимир Череда:" Цінам не можна наказувати, в цьому впевнені пекарі України "". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

Що, на Вашу думку, необхідно для успішного розвитку галузі?
А як йдуть справи у наших сусідів, найближчих зарубіжних країн?
Як Ви до цього ставитеся?
Про яку ринковій економіці може йти мова?
Які, на Ваш погляд, можливі шляхи ефективного реформування української моделі регулювання цін?
Найголовніше питання: що отримає від нової системи споживче товариство?
Новости