ЧАЕС: Причини аварії

  1. ЧАЕС: Пошук причин аварії
  2. Аварія на ЧАЕС: Помилки проектантів
  3. Аварія на ЧАЕС: Помилки персоналу
  4. Аварія на ЧАЕС: Висновки
  5. терміни

Рейтинг: Рейтинг:   / 240   подробиці   Викладається аналіз причин аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС (ЧАЕС) у 1986 році / 240
подробиці

Викладається аналіз причин аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС (ЧАЕС) у 1986 році Викладається аналіз причин аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС (ЧАЕС) у 1986 році. Представлено думку фахівців-атомників і позиція проектантів реакторів ЧАЕС.

ЧАЕС: Пошук причин аварії

Визначення причин аварії на четвертому блоці ЧАЕС є одним з найбільш дискусійних питань і сьогодні. Існує два табори професіоналів, які мають протилежні погляди на причини руйнування енергетичної установки в квітні 1986 року. Перші - це проектувальники, які твердять, що основною причиною аварії є непрофесійна робота експлуатує персоналу блоку. Другі - це безпосередньо експлуатаційний персонал, який не менше аргументовано, доводить про наявність істотних недоробок в конструкції реакторів РБМК і перекладають відповідальність за те, що трапилося на проектувальників. За більш ніж двадцятирічний період, який пройшов з моменту аварії, дискусії про першопричини аварії не замовкають. З кожним роком, який відокремлює нас від подій квітня 1986 року, з'являються все нові і нові версії і гіпотези.


Незважаючи на наявність безперервної дискусії між проектантами та експлуатаційним персоналом з питань істинних причин аварії, існує офіційно прийнятий перелік причин вибуху реактора на ЧАЕС. Перелік причин був визначений шляхом детального і всебічного аналізу подій призвели до аварії ядерної установки. Необхідно відзначити, що для встановлення причин аварію була створена Державна комісія Держатомнагляду колишнього СРСР, яка була заснована 27 лютого 1990 року.

Аварія на ЧАЕС: Помилки проектантів

Комісія визнала, що для конструкції реактора є наявність позитивного парового коефіцієнта реактивності і позитивного коефіцієнта реактивності потужності. Завдяки цьому, як наслідок помилки проектувальників реактора, при розрахунках фізичних та конструктивні параметрів активної зони, реактор був динамічно нестабільну систему.
Комісією було проаналізовано 13 версій причин аварії. Найбільш вірогідною є версія, яка пов'язана з наявністю ефекту реактивності системи управління і захисту реактора.
Такими виглядають технічні причини. Разом з тим, експертами відзначаються більш глибокі причини катастрофи - це найнижчий рівень культури ядерної безпеки в колишньому СРСР. Що за цим криється?
Відсутність розвинутої системи ядерного законодавства, невиконання принципу повної відповідальності за безпечність ядерної установки експлуатуючою організацією. Недостатня увага до людського фактору та його можливому впливу на безпеку АЕС. Недостатня увага до досвіду інших держав та відставання методології аналізу безпеки ядерних енергетичних установок СРСР. Як наслідок, до експлуатації були допущені енергоблоки з істотним дефіцитом безпеки (позитивний вибіг реактивності при введенні в активну зону стрижнів системи захисту і управління і т.д.), які разом з неадекватними діями персоналу стали безпосередніми причинами аварії.
Що мають на увазі експерти, коли говорять про «неадекватних» діях персоналу ЧАЕС?

Аварія на ЧАЕС: Помилки персоналу

Як показав аналіз, аварія на четвертому блоці ЧАЕС відноситься до класу аварій, пов'язаних з введенням надлишкової реактивності. Конструкція реакторної установки передбачала захист від подібного типу аварій з урахуванням фізичних особливостей реактора, включаючи позитивний паровий коефіцієнт реактивності.
До числа технічних засобів захисту відносяться СУЗ по перевищенню потужності і зменшення періоди розгону, блокування і захисту по несправностей під час перемикання обладнання та систем енергоблоку, а також САОР.
Крім технічних засобів захисту передбачалися також строгі правила і порядок ведення технологічного процесу на АЕС, які визначаються регламентом експлуатації енергоблоку. До числа найбільш важливих правил відносяться вимоги про неприпустимість зниження оперативного запасу реактивності нижче 30 стрижнів.
У процесі підготовки до проведення випробувань і в процесі проведення випробувань з навантаженням власних потреб блоку персонал відключив ряд технічних засобів захисту і порушив найважливіші положення регламенту експлуатації в частині безпечної ведення технічного процесу. В результаті цих порушень реактор був приведений в таке нестійкий стан, в якому істотно посилився вплив позитивного коефіцієнта ре- активності, що і стало в кінцевому рахунку причиною некерованого зростання потужності реактора.
Ретельне розслідування причин аварії, вироблене фахівцями, показало, що коріння аварії лежать глибоко в сфері проблем взаємодії людини і машини що основним «рушійним» чинником аварії були дії операторів, грубо порушили експлуатаційні інструкції і правила управління енергоблоком. Подібно до інших «рукотворних» катастрофам. Аварія сталася через те, що оперативний персонал, бажаючи виконати план експериментальних робіт за всяку ціну, грубо порушив регламент експлуатації, інструкції та правила управління енергоблоком. Позначилися, звичайно, і деякі особливості фізики активної зони, конструктивні недоліки системи управління та захисту реактора, які призвели до того, що захист реактора не змогла запобігти розгін на миттєвих нейтронах.
У більш докладних інформаціях про аварію, показано, що оператори зробили такі заборонені дії, як блокування деяких сигналів аварійного захисту і відключення системи аварійного охолодження активної зони; працювали при запас реактивності на стрижнях СУЗ нижче допускається регламентом значення; ввели реактор в режим роботи з витратами і температурою води по каналах вище регламентних, при потужності реактора нижче передбаченої програмою.
Ці та інші помилки операторів призвели до такого стану реактора, що в умовах зростання потужності захисні засоби реактора виявилися недостатніми, що і призвело до значної сверхкрітічно реактора, вибуху і руйнування активної зони.
Таким чином, першопричиною аварії на Чорнобильській АЕС було вкрай малоймовірне поєднання допущених персоналом порушень порядку і режиму експлуатації, які розробники реакторної установки вважали неможливими і тому не передбачили створення відповідної такій ситуації системи захисту.

Аварія на ЧАЕС: Висновки

В даний час проведено комплекс технічних заходів на всіх реакторах РБМК, що дозволив перевести ці реактори в режим роботи, що виключає прояв позитивного ефекту реактивності в умовах навмисних відключень технічних засобів захисту і порушень регламенту експлуатації.
Аналіз причин аварію свідчить, що певні системи безпеки повинні функціонувати виключно на основі сигналів технічних систем контролю параметрів енергетичної установки а не на командах операторів. Прикладом реалізації такого підходу є система, яка в подальшому була встановлена ​​на реакторах РБМК - це автоматизована система розрахунку оперативного запасу реактивності з подачею сигналу аварійної зупинки реактора за умови зменшення запасу реактивності нижче певного (заданого) рівня.
З викладеного вище випливає, що пошук вичерпних відповідей про першопричини аварії на Чорнобильській АЕС триває. Триває і дискусія експертів на сторінках засобів масової інформації.

терміни

  • РБМК - Реактор Великий Потужності Канальний
  • САОР - Система аварійного охолодження реактора
  • СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік
  • СУЗ - Система управління і захисту реактора

Джерела літератури:

  • Чорнобильська катастрофа - Київ, Наукова думка, 1995.
  • Радіоактивні відходи АЕС і методи поводження з ними / Ключников О.О., Пазухин Е. М., Шигера Ю. М., Шигера В. Ю. - К .: Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, 2005. - 487 с .: мул.

Що за цим криється?
Що мають на увазі експерти, коли говорять про «неадекватних» діях персоналу ЧАЕС?
Новости