Загублена репутація України. Хто гальмує проекти міжнародних кредиторів

Багато українських чиновників воліють працювати з бюджетними коштами - їх простіше "освоювати". Необхідність прозоро використовувати ресурси зовнішніх кредиторів охолоджує інтерес до реалізації проектів.

"Економічній правді" стали відомі попередні висновки Рахункової палати про стан проектів, які реалізовуються на позики від міжнародних кредиторів.

Висновки зроблені за підсумками перевірки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Подальша їх доля - оформлення в офіційний акт Рахункової палати - СП. До цього моменту вони можуть змінитися.

Перевірка була плановою, але показовою. Вона підтвердила інформацію джерел ЕП про те, що з реалізацією проектів не все гладко і райдужно.

Повільно, складно і з порушеннями термінів - так освоюються гроші не тільки Світового банку, але і інших міжнародних фінансових організацій - МФО.

У висновках СП немає інформації про розтрати або випадки корупції. Зате вони рясніють ремарками про те, що багато документи не були надані без пояснення причин. У багатьох випадках мова йде про тендерної документації.

Навіщо перевіряли міністерство

У кулуарах уряду Мінрегіонбуд називають одним з найбільш проблемних міністерств по частині реалізації проектів на кошти МФО.

раніше в інтерв'ю ЕП віце-прем'єр Геннадій Зубко заперечував наявність будь-яких складнощів у відносинах з кредиторами. Не виключено, що він має рацію, а чутки про порушення при роботі з проектами МФО множать злі язики.

Спочатку року кулуарами Кабміну поповзли розмови про те, що Світовий банк може ініціювати внутрішнє розслідування на тему нецільового використання коштів міністерством.

Нібито інформація про цю незавидну перспективі ретельно приховувалася, а прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр фінансів Наталія Яресько намагалися всіляко "задобрити" кредитора і не допустити скандалу.

Перевірка проводилася з 1 грудня 2015 року по 6 січня 2016 року зі відома заступника міністра з питань європейської інтеграції Романа Чуприненко і директора департаменту міжнародного співробітництва та взаємодії з МФО Мінрегіонбуду Дем'яна Пастухи.

Як повідомили ЕП в прес-службі міністерства, перевірка проводилася в рамках плану роботи СП згідно з Конституцією і законом "Про Рахункову палату". Мета перевірки - визначити стан справ по проектам, які курирує відомство.

Йдеться про проекти "Підвищення енергоефективності в централізованому теплопостачанні", "Розвиток системи водовідведення та водопостачання в Миколаєві", "Надзвичайна кредитна програма відновлення України", "Програма розвитку муніципальної інфраструктури України".

Всі ці проекти реалізовуються на кошти МБРР і ЄІБ.

Судячи з висновків, проблеми з реалізацією проектів були. У 2015 році МФО давали зрозуміти: вони не тільки стурбовані повільними темпами реалізації проектів, а й вимагають українську сторону прискоритися.

Кредитори все пам'ятають

Найбільше шишок Світовий банк набив на першому і другому проектах розвитку міської інфраструктури, а також на проекті в сфері теплопостачання.

Перший проект з розвитку інфраструктури завершений, але складнощів з його реалізацією було багато.

Відносно другого проекту розвитку інфраструктури в липні 2015 року директор СБ по справах Білорусі, Молдови та України Чімяо Фан писав віце-прем'єру - міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, що використання коштів знаходиться на низькому рівні - 0,75 млн дол.

Згідно з планом закупівель вибірка коштів повинна збільшитися тільки з початку 2016 року. У грудні Фан висловив надію, що "будуть мобілізовані всі зусилля для прискорення темпів реалізації проекту".

Фахівці банку визначили питання, які потребують негайної уваги: ​​слабка координація між міністерством і комунальними підприємствами, а також повільне здійснення закупівель.

У червні 2015 року СБ зафіксував повільну реалізацію проекту в сфері теплопостачання і змінив його загальний рейтинг з "задовільного" на "помірно незадовільний". Через повільну реалізації проекту кредитор і Мінрегіонбуд домовилися про реструктуризацію проекту та анулювання частини позики на суму мінімум 66 млн дол.

Банк повідомив, що через 11 місяців після декларацій про підвищення ефективності коефіцієнт витрачання коштів становить 0,3%.

За даними банку, зобов'язання за проектом значно нижче узгоджених кредитних сум, і тільки п'ять компаній - "Миколаївоблтеплоенерго", "Міськтепловоденергія" (Кам'янець-Подільський), "Херсонтеплоенерго", "Вінницяміськтеплоенерго" і "Харківські теплові мережі" досягли прогресу.

На ці компанії припадає 209 млн дол.

"Днепротеплоенерго" і "Чернігівська ТЕЦ" досягли мінімального прогресу. Через повільне впровадження проекту та великої суми нерозподілених кредитних коштів загальний рейтинг просування проекту з теплопостачання в розумінні МБ залишався "помірно незадовільним".

ЕП склала коротке резюме про хід виконання проектів на підставі висновків СП і відкритих джерел інформації.

Багато українських чиновників воліють працювати з бюджетними коштами - їх простіше освоювати

Обсяг позики від МБРР - 140 млн дол. Реалізація проекту завершилася в червні 2015 року. У 2013-2014 роках в проект вносилися зміни. Зокрема у вересні 2013 року Мінрегіонбуд звернувся до Мінфіну з проханням змістити терміни реалізації - спочатку на дев'ять місяців, потім ще на три.
Причина - повільна реалізація контрактів в Одесі і припинення їх виконання в Слов'янську через ситуацію на сході.
При реалізації всіх субпроектів комунальні підприємства зіткнулися з частою зміною керівництва Мінрегіонбуду та самих комунальних підприємств.
Низька якість проектної документації часто призводило до додаткових закупівель. Тривалий процес отримання дозвільних документів і несприятлива погода взимку також не сприяли реалізації проектів.
Проблеми виникали з погашенням субкредитів в зв'язку з важким фінансовим станом КП і коливаннями курсу гривні. Деякі підприємства зіткнулися зі складнощами на етапі розмитнення і відкриття акредитивів - документів з розпорядженнями про проведення платежів.
Наприклад, Черкасам через складнощі з вибором банку на відкриття акредитива потрібно вісім місяців. Калуш і Кременчук зіткнулися з необхідністю повторно проводити конкурси - пропозиції учасників торгів перевищували допустиму кошторис.
У Слов'янська були проблеми з отриманням дозвільних документів, а пізніше в місті почалися військові дії. Головною проблемою для Івано-Франківська стало семимісячне розслідування МБ можливого конфлікту інтересів за контрактом на постачання і установку очисних споруд.
Коломия стала першим містом, який завершив підпроект на отримані кошти. Нова Каховка реалізувала підпроект раніше запланованого.
В ході аудиту виникла заковика з наданням інформації. Згідно з умовами угоди про позику, кожні півроку звіти про хід виконання проекту повинні були складатися і надаватися в МБ. На запит Рахункової палати такі звіти не було надано без пояснення причин.
В ході реалізації проекту СП зафіксувала безліч змін при здійсненні закупівель та укладення контрактів.
Так, в процесі реалізації частини З проекту - закупівлі тендерними комітетами КП - в 2013-2015 роках виконувались 50 контрактів вартістю 10,9 млн євро, 55,3 тис фунтів стерлінгів, 4,2 млн дол і 162 млн грн.
З них нових було 33, а вартість 18 була збільшена за контрактами в євро і гривні і зменшена в доларах. За 23 контрактами терміни виконання робіт були перенесені більш ніж на десять місяців.

За 23 контрактами терміни виконання робіт були перенесені більш ніж на десять місяців

Кредит від МБРР на 350 млн дол. Кошти планується направити на проекти по поліпшенню якості питної води, систем водопостачання та водовідведення, проекти з утилізації твердих побутових відходів. Основний джерело погашення та обслуговування позики - прибуток комунальних підприємств.
Кошти планувалося розділити між водоканалами Донецька, Харкова, Києва, Житомира, Краматорська, Черкас, Коломиї, Тернополя, Харківської муніципальної компанією щодо поводження з відходами, КП "Дніпро-Кіровоград" та "Івано-Франківськводоекотехпром". Дата закриття проекту - 31 жовтень 2020 року.
Пізніше Мінрегіонбуд звернувся до МБ з проханням замінити Донецьк - через війну - і Івано-Франківськ - у зв'язку із заборгованістю за проектом розвитку міської інфраструктури - на нових учасників. Серед потенційних реципієнтів були Вінниця, Чугуїв, Нововолинськ, Коломия. На дату перевірки відповідь МБ не надійшов.
Цей проект схильний до безлічі ризиків. Ключові ризики в тому, що розрахунки за кошторисами на стадіях підготовки і суми реальних контрактів можуть відрізнятися. Небажання регуляторів коригувати тарифи і часта зміна керівництва в міністерстві можуть також негативно вплинути на темпи реалізації проекту.
Багато субпроекти в рамках проекту офіційно на етапі підготовки. Неофіційно, кажуть джерела ЕП в уряді, на увазі складнощів з першим проектом розвитку міської інфраструктури та політичною нестабільністю, другий практично заморожений.

Неофіційно, кажуть джерела ЕП в уряді, на увазі складнощів з першим проектом розвитку міської інфраструктури та політичною нестабільністю, другий практично заморожений

Обсяг позики від МБРР - 382 млн дол. Мета проекту - підвищити енергоефективність і знизити споживання електроенергії в Україні.
Гроші будуть розподілені між Вінницею, Донецькому, Кам'янець-Подільським, Ніколаєвим, Херсоном, Харковом, Дніпропетровськом, Черніговом, Кіровоградом. Виконати роботи передбачалося в 2014-2017 роках, для Чернігова загальний термін реалізації - п'ять років.
У цього проекту були складності з загальним планом реалізації. Спочатку його не було. Розуміння, що конкретно заплановано в рамках проекту, можна було отримати тільки з інформації про субпроектах.
Ризик для реалізації проекту - поганий фінансовий самопочуття КП, що впливає на їх здатність повертати кредити. При цьому ніде не говориться про те, що планується зробити для мінімізації цього ризику.
У 2014-2015 роках проект зазнав масу змін, зокрема через складнощі з підготовкою ТЕО по субпроектів, тендерною документацією та виконанням плану закупівель.
До слова, звіти за перший і другий квартали 2015 роки про виконання плану заходів щодо реалізації проекту відноситься до даних, які аудиторам Рахункової палати не було надано.
Причини - співробітники МЕРТ і Мінрегіонбуду, які відповідали за це, звільнилися, не всі копії збереглися, а консультанти працювали на власній або застарілій техніці.
Звіту про закупівлі товарів, робіт і послуг немає. Причина - МБ погодив план закупівель в листопаді 2015 року, і перший звіт буде за підсумками четвертого кварталу.

Причина - МБ погодив план закупівель в листопаді 2015 року, і перший звіт буде за підсумками четвертого кварталу

Вартість проекту - 31,08 млн євро, з яких 15,5 млн євро припадає на кредит від ЄІБ. Передбачалося, що 4,42 млн євро піде на компенсацію ПДВ.
Терміни реалізації - 2006-2012 роки. "Укластися" в них не вийшло.
Проект реалізовувався на підставі фінансової угоди. Автограф під ним в 2010 році поставив тодішній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко. З тих пір угоду неодноразово змінювалося.
Зокрема, коригувалися терміни надання коштів. Нарешті через два роки, в червні 2012 року, угоду ратифікував парламент. Далі легше не стало. Виникли відразу два блоки складнощів.
Перший пов'язаний з небажанням піднімати тарифи з урахуванням інвестиційної складової. Це дозволило б "Миколаївводоканалу" погашати позику.
Другий пов'язаний зі сплатою ПДВ. Згідно з умовами угоди кредитні кошти забороняється витрачати на сплату податків за контрактами. У бюджеті грошей не було і немає. Неможливість платити ПДВ паралізувала реалізацію проекту.
У підсумку вона затягнулася на роки. У 2015 році було вибрано 90 тис євро, які перераховані компанії "Екополімер" за роботи по реконструкції каналізаційних споруд. Питання з ПДВ залишається невирішеним.

Питання з ПДВ залишається невирішеним

В рамках цього проекту ЄІБ вирішив направити 200 млн євро на проекти з відновлення Донбасу. ТЕО проекту в ході перевірки помічено не було.
Мінрегіонбуд обіцяє підготувати його "після визначення кінцевих бенефіціарів". "Цей проект суттєво відрізняється від інших. У України немає практики укладання подібних угод", - аргументує Мінрегіонбуд.
Цікаво, але, як правило, саме на підставі ТЕО Кабмін приймає рішення про доцільність залучення коштів від МФО.
Раніше Чуприненко заявляв, що за результатами нарад з представниками обласних державних адміністрацій сформований перелік з 486 проектів в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях вартістю близько 7 млрд грн.
Спільно з консультантами ЄІБ міністерство відібрало 72 проекту на 707 млн ​​грн, які планується профінансувати за рахунок першого траншу від ЄІБ.

Спільно з консультантами ЄІБ міністерство відібрало 72 проекту на 707 млн ​​грн, які планується профінансувати за рахунок першого траншу від ЄІБ

В рамках проекту планується залучити 400 млн євро від ЄІБ на модернізацію муніципальної інфраструктури. Старт проекту планувався в жовтні 2015 року, проте сталася заминка з проектною документацією.
Зокрема, були відсутні інформацію про умови залучення кредиту і розрахунки економічного ефекту від його освоєння.
Угода між Україною та ЄІБ було підписано в липні 2015 року. Мінрегіон майже три місяці розробляв законопроект про його ратифікацію парламентом.
ТЕО проекту в ході перевірки надано не було. "Воно буде підготовлено після визначення бенефіціарів ...", - пояснює Мінрегіонбуд.
Зараз готуються опитувальники для обласних адміністрацій щодо можливості їх участі в проекті.

фактори гальмування

Співрозмовники ЕП з Кабміну називають кілька причин, за якими гальмується освоєння коштів від МФО. Серед них - складні процедури оформлення позик і брак фахівців для якісного супроводу проектів.

"Ще один фактор - девальвація. У зв'язку з падінням курсу гривні в 2015 році багато комунальні підприємства усвідомлено пригальмували освоєння іноземних кредитів", - відзначає співрозмовник видання з уряду.

Перша проблема у взаєминах з МФО, вважає старший радник Альфа-банку в Україні Роман Шпек, - інституційна слабкість. "Якщо МВФ у нас займаються всі міністерства на рівні перших осіб уряду, то по МБ і іншим кредиторам - інший рівень представництва", - відзначає він.

Друга проблема - в Україні "непристойно тривалий термін підготовки проектів".

Як відбувається їх реалізація? Один представник влади ініціює проект виходячи зі свого бачення, політичних або регіональних міркувань. Поки проект готується, приходить інший представник з іншим баченням і міркуваннями. Проект стопориться або коригується.

Третя проблема криється в складних і суворих процедурах МБ.

"Як показує практика, багато українських чиновників воліють працювати з бюджетними коштами - їх простіше" освоювати ". Необхідність прозоро використовувати ресурси зовнішніх кредиторів охолоджує інтерес до реалізації проектів", - ділиться спостереженнями Шпек.

На його думку, часто неможливість зробити що-небудь із засобами МФО "на виході" призводить до спробами зробити з ними щось "на вході". "На рівні міністерств з'являються групи за інтересами, які використовують своє право рекомендувати радників в своїх інтересах", - резюмує він.

Репутація і гроші: ми їх втрачаємо

Раніше Фан відзначав, що з кредитного пакета на 2,8 млрд дол Україна в 2015 році використовувала близько 100 млн дол.

"4% - надзвичайно низький показник. Щось не в порядку з програмами з точки зору їх відповідності стандартам МБ або ж розумінням українською стороною змісту проектів, запланованих в їх рамках", - відзначає директор програми USAID "Лідерство в економічному управлінні" Тамара Соляник .

Коли заходить мова про виділення коштів МФО, зазначає вона, це означає, що до моменту прийняття рішення в України вже підготовлені програми, плани реалізації, сформовані робочі групи і намічені плани закупівель.

"Україна ж найчастіше йде від зворотного: спочатку приймаємо рішення про залучення позики, а потім згадуємо, що у нас немає одного, другого, третього. Спочатку підписуємо документи про залучення кредиту, а потім починаємо розробку того, що потрібно для реалізації проекту", - пояснює Соляник.

Є ще один нюанс. Невикористання грошей на реалізацію тих проектів загрожує далеко не абстрактними проблемами. Коли приймається рішення про виділення коштів, відбувається їх резервування на фінансових ринках. Україна як майбутній одержувач цих грошей платить за це.

"Низький рівень вибірки знаходиться в фокусі керівництва МБ. Якщо він не більше 4%, це означає, що будь-які нові запити не знаходять належної підтримки. Більш того, він показує населенню та іншим кредиторам, що уряд безвідповідально ставиться до залученими коштами", - відзначає Соляник.

На її думку, це говорить про те, що Україна не повністю використовує можливості економічного розвитку, які їй надає членство в МБ. Решта кредитори бачать це і розуміють: Україна - лінива господиня.

Як відбувається їх реалізація?