Бойові дії, що спалахнули на лінії зіткнення сторін на початку квітня в Нагірному Карабасі, відтіснили на другий план практично всі події, пов'язані з внутрішньополітичної та соціально-економічним життям Вірменії. Тим часом уряд підготував ряд законопроектів, що викликають неоднозначну реакцію в пресі, експертному співтоваристві і в громадській думці.

Предметом регулювання пакету поправок є гармонізація положень про кримінальну відповідальність за порушення митних правил, а також вирішення проблеми подвійних трактувань і нечіткість у правових актах, пов'язаних з вступом в ЄАЕС. Наріжним каменем передбачених поправок є декриміналізація контрабанди за частиною імпортованої до Вірменії продукції.

Що чекає від цих змін уряд і фіскальні органи? Заступник голови Комітету державних доходів Вахтанг Мірумян вважає, що після ухвалення цього пакету імпорт товарів до Вірменії, вчинений в обхід митного контролю, а також в разі, якщо в митних деклараціях міститиметься неточна інформація про імпортованому товарі, не розглядатиметься контрабандою та, відповідно, не спричинить кримінальну відповідальність. У подібних випадках господарюючим суб'єктам буде запропоновано виплатити невиплачені мита. Кримінальна відповідальність буде замінена на адміністративну в розмірі 100% від митної вартості. А ось якщо господарюючі суб'єкти не компенсують завдані державі збитки, то тоді проти них буде застосовуватися ст. 205 Кримінального кодексу Республіки Вірменія, як це робиться в разі невиплати податків.

При цьому декриміналізація не торкнеться випадків контрабанди наркотиків, зброї та боєприпасів, а також допустимої норми готівкових коштів.

Здавалося б, законопроект, підготовлений за рекомендаціями Світового банку та, як було згадано вище, спрямований на відповідність стандартам ЄАЕС, повинен бути благом для Вірменії. Тим більше що лібералізація і декриміналізація митного законодавства є актуальним трендом не тільки в західних країнах, але і в Росії.

Але це якщо дивитися на ситуацію на вірменській митниці через «рожеві окуляри». Практичні ж реалії можуть виявитися зовсім іншими. Так, незважаючи на неодноразові заяви міністра економіки Арцвіка Мінасяна про намір обмежити імпорт турецьких товарів до Вірменії, в дійсності можуть бути створені реальні передумови для куди більш масштабного імпорту турецького ширвжитку. Але ще більш цікавим є те, що Вірменія в умовах декриміналізації контрабанди та високого рівня корупції у фіскальних органах може стати перевалочним пунктом для реекспорту ряду турецьких товарів в Росію, в тому числі і вищезгаданого ширвжитку. Адже перешити етикетки - справа нехитра.

Сама Вірменія в умовах декриміналізації контрабанди може отримати неякісну алкогольну продукцію з Росії та сама направляти таку ж в країни ЄАЕС. Декриміналізація контрабанди відкриває дуже широке поле для поставок фальсифікованих ліків, від яких страждає не тільки ринок медикаментів самої Вірменії, але і всіх країн ЄАЕС.

Таким чином, поставки паленої горілки і фальсифікованих медикаментів будуть відтепер вважатися лише адміністративним порушенням, а не кримінальним злочином. Тим часом товарна контрабанда завжди вважалася досить тяжким злочином. Не випадково вона входить в розряд діянь, які відносяться до сфери організованої злочинності. Ця категорія злочинів підпадає під Конвенцію ООН проти організованої злочинності.

Міністр економіки Арцвік Мінасян не раз заявляв про намір обмежити імпорт турецьких товарів, але як би не вийшло з точністю до навпаки

Так хто ж лобіює в Вірменії декриміналізацію контрабанди і, по суті, «гуманізацію» покарань за неї в рамках КК? На наш погляд, головним лобістом цього законопроекту є не офіс Світового банку в Вірменії і не структури ЄАЕС, якими прагнуть прикритися в уряді, а бізнес-група імпортерів, де-факто перебуває при владі в країні. Саме її представники у владі і збудували імпортоорієнтовані економіку Вірменії.

Проти найбільш значущих фігур цієї групи в правоохоронних органах країни є чималий компромат, солідну частину якого складають факти, пов'язані з контрабандою. У разі схвалення парламентом зазначеного законопроекту все такі справи проти великих контрабандистів фактично будуть закриті.

Зауважимо, що напередодні обговорення вищезгаданого законопроекту керівник дослідницького центру «Альтернатива» доктор економічних наук Татула Манасерян зробив заяву про те, що контрабанда - одна з головних проблем при товарообігу Вірменії з Туреччиною. Нагадаємо, що сухопутна турецько-вірменська кордон закритий Анкарою з квітня 1993 року і вся торгівля між країнами йде за допомогою човників і через треті країни, перш за все Грузію. З останньою у Вірменії зберігається режим зони вільної торгівлі.

За даними Національної статистичної служби за 2015 рік, імпорт з Туреччини до Вірменії склав 136,9 млн. Доларів, що стало істотним спадом (на 41%) у порівнянні з попереднім роком, коли імпорт становив 232,3 млн. Доларів. За останніми даними турецькі товари складають 4,2% від усього обсягу імпорту в Вірменію.

Здавалося б: всього нічого. Дійсно, можна припустити, що маленький ринок Вірменії малоцікавий турецьким бізнесменам. Швидше, їх приваблює можливість реекспорту своїх товарів у Росію, яка ще з вульгарного року закрила свій ринок для більшості турецьких товарів. У цьому сенсі декриміналізація контрабанди для них вельми до речі. Вона явно стимулюватиме реекспорт турецьких товарів в Росію, особливо з урахуванням солідного тіньового товарообігу.

Пропозиції «розібратися» з вірмено-турецького торгівлею через треті країни не нові. Зокрема, були пропозиції про обмеження імпорту з сусідньої країни, в тому числі і з політичних причин, а міністр економіки А. Мінасян навіть говорив про те, що, мовляв, очолюване ним відомство готує пропозиції з цього питання. Однак уряд поки не готове розглянути питання про обмеження імпорту турецьких товарів.

При цьому проект декриміналізації контрабанди в Вірменії може не тільки виявитися частиною лобіювання реекспорту турецьких товарів в Росію. Зокрема, глава НВО «Інформоване і захищений споживач» Бабці Піпоян вважає , Що гасла боротьби з турецькими товарами, якими рясніла преса в першій половині квітня, можуть переслідувати зовсім патріотичну мету. Цією метою може бути витіснення з маленького ринку Вірменії турецьких товарів і повне відкриття ринку для китайських товарів.

Кола, які зацікавлені в імпорті турецьких товарів до Вірменії і їх реекспорті в Росію, мають тісний контакт з митними органами та фіскальними службами, де у них «все схвачено». Налагодженими каналами можуть скористатися і лобісти китайських товарів, до слова, дуже наполегливі. якщо судити за офіційними даними, при загальному падінні товарообігу за 2015 рік питома вага товарообігу з Китаєм склав 10,2%, по торговому балансу 8,5% і продовжує зростати.

До всього вищесказаного слід додати, що у Вірменії немає фінансово незалежною і відповідальною преси, немає закону «Про лобізм», який би фіксував джерела фінансування організацій, які захищають інтереси не вітчизняних виробників, а фактично - країн-імпортерів.

Очевидно також, що форсування процесу декриміналізації контрабанди може привести до ряду дуже специфічних проблем. Якщо країни-члени ЄАЕС хочуть цих проблем уникнути, якщо прагнуть досягти високого рівня інтеграції і захистити свій ринок, мінімізуючи рівень контрабанди, то, без сумніву, координація їх дій в сфері митного законодавства повинна мати більш тісний характер.