Коефіцієнт коригування при розрахунку відпускних: розбираємо нюанси

Навіщо? Нагадаємо, що коригування виплат, що беруть участь в розрахунку відпускних, який іде у відпустку працівникові ми проводимо в тому випадку, якщо в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати, йому підвищували оклад (тарифну ставку). Навіщо це потрібно? Припустимо, в 2017 році місячна зарплата працівника могла становити 5000 грн., А в 2018-м - зросла до 8000 грн. в зв'язку з підвищенням окладу. Якщо просто розрахувати середньоденну зарплату виходячи з фактичних виплат, а потім помножити її на кількість днів відпустки, то трудовий дохід працівника за місяць, на який припадає відпустка, зменшиться. Адже дні відпустки будуть оплачені за «усередненої» зарплати.

Не допустити зниження суми доходу працівника за період його відпустки покликаний п. 10 Порядку № 100 *. Цією нормою передбачено коригування виплат, що враховуються при розрахунку середнього заробітку і нарахованих до такого підвищення, на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок) на підприємстві.

Проводячи коригування, ми дотягуємо зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок), до рівня сьогоднішньої зарплати працівника.

Відразу відзначимо, що деякі бухгалтери, не бажаючи возитися з розрахунком коефіцієнта, спрощують собі життя: розраховують середню «відпускну» зарплату, відразу орієнтуючись на оклад працівника перед відходом у відпустку **. Тобто на той сьогоднішній оклад, до якого потрібно було б дотягти середню зарплату. Чи має право на життя таким «лайфхак»?

Якщо власник не проти, то чому б і ні. Інтереси працівника не ущемлені. Перевіряючі причепитися ні зможуть Якщо власник не проти, то чому б і ні .

А якщо ... Коригувати зарплату повинні всі підприємства, в тому числі і бюджетники, а також підприємці-роботодавці. Інакше є ризик нарватися на штрафи (про них - нижче). При цьому госпрозрахункові підприємства можуть скористатися таким собі послабленням, передбачених абзацом першим п. 10 Порядку № 100 . У ньому зазначено, що такі підприємства при розрахунку відпускних коригування виплат здійснюють з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто в разі важкого фінансового положення можна зменшити коефіцієнт коригування. Для цього видають відповідний наказ (розпорядження), в якому вказують причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі: зниження рентабельності, обсягу виробництва, недостатність обігових коштів і т. П.

Такий наказ (розпорядження) погоджують з профкомом або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.

Зверніть увагу: бюджетників послабляющая норма не стосується. А чи можуть нею скористатися підприємці-роботодавці? Так, можуть. Мінсоцполітики в листі від 10.05.2018 р № 766/0 / 101-18 відповідає на це питання позитивно.

Знову ж таки, якщо на підприємстві немає колективного договору, це не привід нехтувати коригуванням (див. Лист Мінсоцполітики від 17.05.2018 р № 838/0 / 101-18).

Підкреслимо. Чи не проводити коригування взагалі роботодавець не має права (див. Лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р № 1491/13/8416). Такі висновки Мінсоцполітики повністю підтримує Держпраці. А ось суди не так одностайні в цьому питанні. Одні вважають, що Порядок № 100 не зобов'язує небюджетного роботодавця проводити коригування зарплати. Таке рішення роботодавець приймає самостійно з урахуванням фінансових можливостей. При цьому він має право знизити розмір коефіцієнта до 1,0, якщо відсутні фінансові можливості застосовувати фактичний коефіцієнт коригування (див., Наприклад, постанови Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської обл. Від 21.12.2017 р по справі № 184/2004/17, Черкаського окружного адмінсуду від 23.09.2013 у справі № 823/2916/13-а, ухвала ВАСУ від 14.03.2013 р № К / 9991/48171/11, постанову Драбівського районного суду від 20.08.2013 у справі № 692 / 1013/13-п). Інші ж суди стають на бік Мінсоцполітики та Держпраці (див., Наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 17.04.2014 у справі № 823/2842/13-а).

Випадки коригування. Тепер розберемо деякі питання, пов'язані з розрахунком коефіцієнта коригування. Упор зробимо на відпускні. Хоча взагалі коригування проводять у всіх випадках, коли працівнику розраховують середній заробіток згідно Порядку № 100 (Наприклад, для оплати відрядження, виплати вихідної допомоги і т. Д.).

При розрахунку коефіцієнта дивіться виключно на оклад (тарифну ставку) працівника.

Доплати, надбавки, премії, що встановлюються працівникові в розрахунковому періоді, вас в цьому випадку хвилювати не повинні.

Коефіцієнт коригування знаходимо, розділивши оклад, встановлений працівникові після підвищення, на оклад, який був у нього до підвищення.

Коефіцієнти коригування розраховуємо для кожного працівника окремо по кожному випадку підвищення окладу. Розрахований коефіцієнт (або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів) множимо на суми виплат за період до підвищення. На підставі скоригованого таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку відпускних.

А якщо підвищення суми зарплати за місяць відбувалося за рахунок збільшення суми «трудовий» доплати, чи потрібно розраховувати коефіцієнт коригування? Ні, в цьому випадку коефіцієнт коригування не розраховуємо ***.

А якщо працівник працював на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки), а потім став працювати повний робочий день (або неповний робочий день, але, скажімо, вже не 0,5 ставки, а 0,8)? В цьому випадку якщо оклад за посадою не змінився, то в місяці зміни графіка роботи коефіцієнт коригування також не розраховують.

Наприклад, працівнику, який працював на умовах неповного робочого часу, на підставі його заяви з 01.02.2018 р встановлено режим повного робочого часу. До 01.02.2018 р працівник займав 0,5 штатної одиниці. З 30.07.2018 р він іде в щорічну відпустку на 14 календарних днів. У розрахунковому періоді (липень 2017 року - червень 2018 роки) його оклад не змінювався і становить 3000 грн. З липня по грудень 2017 року працівнику нараховувалася зарплата за місяць (з урахуванням трудової доплати) в сумі 1600,00 грн., В січні - 1861,50 грн., А з лютого по червень - 3723,00 грн.

У розрахунковому періоді оклад не змінювався, значить, коефіцієнт коригування не розраховуємо. У розрахунку середньої зарплати братиме участь фактична зарплата, нарахована працівнику в розрахунковому періоді:

1600,00 грн. х 6 міс. + 1861,50 грн. + 3723,00 х 5 міс. = 30076,50 грн.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

30076,50 грн. : 354 к. Дн. = 84,96 грн. / К. дн.,

де 354 - кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих днів ****.

Сума відпускних дорівнює:

84,96 грн. / К. дн. х 14 к. дн. = 1189,44 грн.

А тепер, використовуючи умови попереднього прикладу, припустимо, що в лютому 2018 року працівнику було підвищено оклад з 3000,00 грн. до 5100,00 грн.

Розрахуємо коефіцієнт коригування:

5100,00 грн. : 3000,00 грн. = 1,7.

Зверніть увагу: якщо працівник працює в режимі неповного робочого часу, для розрахунку коефіцієнта коригування беремо повні оклади, а не фактично нараховану зарплату.

Визначимо суму зарплати, яка буде брати участь у розрахунку відпускних:

(1600,00 грн. Х 6 міс. + 1861,50 грн.) Х 1,7 + 5100,00 х 5 міс. = 44984,55 грн.

Середньоденна зарплата дорівнює:

44984,55 грн. : 354 к. Дн. = 127,08 грн. / К. дн.

Сума відпускних складе:

127,08 грн. / К. дн. х 14 к. дн. = 1779,12 грн.

Дуже часто підприємства користуються всім відомим способом «відходу» від індексації зарплати: регулярне підвищення окладів «на чуть-чуть». Як бути з коригуванням в цьому випадку? На жаль, якщо оклади на підприємстві підвищувалися, хоч і незначно - це вже привід проводити коригування.

А скільки знаків після коми повинен містити коефіцієнт коригування? Відповідь на це питання може дати навіть Мінсоцполітики. Так, в листі від 10.05.2018 р № 766/0 / 101-18 на аналогічне питання дана така відповідь: Порядком № 100 кількість знаків після коми не обмежена. Так що все на розсуд бухгалтера. Але зрозуміло, що чим більше знаків після коми ми залишимо, тим «ближче» до потрібного вийде результат А скільки знаків після коми повинен містити коефіцієнт коригування .

Якщо в розрахунковому періоді, крім основної зарплати, розрахованої з окладу, працівникові нараховувалися «трудова» доплата, індексація, лікарняні, відпускні, чи потрібно суми таких виплат множити на коефіцієнт коригування?

Пункт 10 Порядку № 100 вимагає, щоб коефіцієнт коригування застосовували до зарплати (включаючи премії та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати), нарахованої в розрахунковому періоді за проміжок часу до підвищення.

«Трудова» доплата, індексація, відпускні за минулі періоди і лікарняні беруть участь в розрахунку відпускної середньої зарплати. А значить, підлягають коригуванню (лист Мінсоцполітики від 04.05.2017 р № 1344/0 / 101-17 / 282).

Приклад. Працівник іде в щорічну відпустку з 02.07.2018 р на 24 календарних дня. У розрахунковому періоді (липень 2017 року - червень 2018 роки) його оклад становив: з липня по грудень 2017 року - 3000,00 грн., З січня по червень 2018 го - 3450,00 грн. При цьому з липня по грудень 2017 року працівнику нараховувалася і виплачувалася зарплата за місяць в сумі 3200,00 грн. (оклад + індексація + «трудова» доплата до «мінімалки»), а з січня по червень - 3723,00 грн. (оклад + «трудова» доплата до мінімальної зарплати).

Визначаємо коефіцієнт, на який коригується зарплата (ділимо оклад «після» на оклад «до»): 3450,00: 3000,00 = 1,15.

Загальна сума зарплати, яка буде брати участь у розрахунку відпускних:

(3200,00 грн. Х 6 міс.) Х 1,15 + (3723,00 грн. Х 6 міс.) = 44418,00 (грн.).

Середньоденна зарплата:

44418,00 грн. : 354 к. Дн. = 125,47 (грн. / К. Дн.),

де 354 - кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих днів.

Сума відпускних дорівнює:

125,47 грн. / К. дн. х 24 к. дн. = 3011,28 грн.

Розглянемо ще один приклад, якщо в розрахунковому періоді був переклад на іншу посаду + підвищення окладів. Як провести коригування? Тут дотримуйтесь головному правилу: розділяйте посади, розраховуйте і застосовуйте коефіцієнти по кожній посаді окремо. причому:

- якщо в розрахунковому періоді відбулося підвищення окладів, а після цього працівника перевели на іншу посаду, то зарплату, нараховану по старій посаді, до підвищення коригують на коефіцієнт підвищення. Якщо по займаній раніше посаді оклад підвищувався вже після переведення працівника, коефіцієнт коригування окладу за цією посадою не розраховується;

- коефіцієнти підвищення окладу за новою посади до зарплати, нарахованої за старою посади, що не застосовуйте.

Див. Лист Мінсоцполітики від 20.04.2017 р № 1227/0 / 101-17 / 282.

Припустимо, працівник іде у щорічну відпустку з 02.07.2018 р на 24 календарних дня. У розрахунковому періоді (липень 2017 року - червень 2018 роки) він займав: до 01.12.2017 р посаду бухгалтера (оклад - 5000,00 грн.); з 01.12.2017 р - заступника головного бухгалтера (оклад - 8000,00 грн.). З 01.01.2018 р всім працівникам підприємства були підвищені оклади. В результаті оклад працівника по новій посаді склав 10000,00 грн. Для наочності припустимо, що премії, доплати, надбавки і т. Д. Працівнику не нараховувалися.

В цьому випадку в розрахунковому періоді коригування буде підлягати тільки зарплата по новій посаді ( «заступник головного бухгалтера»), оскільки саме в період роботи на цій посаді у працівника було підвищено оклад. Підвищення окладу відбулося на коефіцієнт 1,25 (10000,00 грн.: 8000,00 грн.).

На цей коефіцієнт коригуємо зарплату, нараховану в розрахунковому періоді за новою посади за період до підвищення (т. Е. Зарплату грудня):

8000,00 грн. х 1,25 = 10000,00 грн.

Зарплату за липень - листопад 2017 року сумі 25000,00 грн. (5000,00 грн. Х 5 міс.), Нараховану по колишній посаді працівника, який не коригуємо, оскільки оклад за цією посадою в період, коли працівник її займав, не підвищувався.

Таким чином, загальна сума виплат, яка буде враховуватися в розрахунку «середньої», дорівнює: 25000,00 грн. (Зарплата за квітень - листопад) + 10000,00 грн. (Відкоригована зарплата за грудень) + 60000,00 грн. (Зарплата за січень - червень) = 95000,00 грн.

Середньоденна зарплата складе:

95000,00 грн. : 354 к. Дн. = 268,36 грн. / К. дн.

Сума відпускних дорівнює:

268,36 грн. / К. дн. х 24 к. дн. = 6440,64 грн.

Що загрожує? Безпідставне незастосування коригуючих коефіцієнтів може призвести до заниження суми відпускних. За таке порушення роботодавцю загрожує штраф за ст. 265 КЗпП . На нашу думку, такий штраф повинен застосовуватися в розмірі 1 мінімальної зарплати як за «порушення інших вимог трудового законодавства», це підтверджує і Мінсоцполітики в листі від 16.08.2016 р № 1143/13 / 84-16. Крім того, посадовим особам загрожує адмінштраф на підставі ч. 1 ст. 41 КпАП (Від 510 до 1700 грн.).

Навіщо?
Навіщо це потрібно?
Чи має право на життя таким «лайфхак»?
А чи можуть нею скористатися підприємці-роботодавці?
А якщо підвищення суми зарплати за місяць відбувалося за рахунок збільшення суми «трудовий» доплати, чи потрібно розраховувати коефіцієнт коригування?
А якщо працівник працював на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки), а потім став працювати повний робочий день (або неповний робочий день, але, скажімо, вже не 0,5 ставки, а 0,8)?
Як бути з коригуванням в цьому випадку?
А скільки знаків після коми повинен містити коефіцієнт коригування?
Як провести коригування?