Коментар до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р № 148 (далі - Положення № 148 )

Положення вступило в силу 05.01.2018

Положення № 148 затверджено на зміну свого попередника - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р № 637 (Далі - Положення № 637 ). На перший погляд в новому документі не багато нововведень, проте деякі з них вкрай важливі. Отже про все по порядку ..

За відсутність запису в Книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) відтепер не будуть застосовувати п'ятикратний штраф, передбачений абз. 3 ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р № 436/95 (Далі - Указ № 436 ) За неоприбуткування (неповне та / або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах.

Справа в тому, що в пп. 18 п. 2 р. I Положення № 148 наведено оновлене визначення терміна «оприбуткування готівки». Тепер дана операція включає проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат. Як бачимо, КОРО у визначенні не згадується, на відміну від Положення № 637 .

Обмеження готівкових розрахунків

Істотних змін у цій частині не відбулося. Найголовніше нововведення, яке все ж носить тільки технічний характер - всі наявні обмеження «переїхали» в Положення № 148 з постанови Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р № 210 , Яке, в свою чергу, з 05.01.2018 втратила чинність.

Крім того, в п. 6 р. ІІ Положення № 148 уточнили: платежі понад граничні суми для подальшого переказу на поточні рахунки одержувача в банку можна вносити не тільки через банк, а й через небанківські фінансові установи. Нагадаємо: це один з легальних варіантів проведення розрахунків, якщо сума платежу перевищує обмеження на готівкові розрахунки при розрахунках фізосіб з суб'єктами господарювання та між собою (див. Статтю «Як працює обмеження на готівкові розрахунки фізосіб і як його уникнути» газети № 218/2017 ).

Суб'єкти господарювання таким чином вносити платежі понад граничних сум не мають права, оскільки для платників дані розрахунки є готівковими (і тільки для одержувачів - безготівковими) - п. 10 Положення № 148 .

Порядок оприбуткування готівки

Оскільки запис в КОРО тепер не є ознакою оприбуткування готівки (див. Вище), тепер уся готівка на підприємствах, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та КОРО (розрахункових книжок та КОРО), повинна бути оприбуткована в сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій) - п. 11 р. ІІ Положення № 148 .

Слід зазначити, що п. 11 Положення № 148 викликає додаткові питання. Отже, цитуємо:

«Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день отримання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств / відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги / застосуванням РРО та КОРО (в разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів / фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій) (Виділено авт. - Г.В.) ».

Уже при першому ознайомленні з новою формою актуальними стають як мінімум два важливих нюанси.

По-перше, при буквальному прочитанні п. 11 перш за все з'являється думка про те, що записи в касовій книзі тепер можна робити і на підставі фіскальних чеків РРО. Відверто кажучи, ми сумніваємося що практика піде таким шляхом. Нам здається, що все залишиться на своїх місцях, і для запису в касову книгу все-таки доведеться, як і раніше, оформляти ПКО (на підставі фіскальних чеків РРО та даних розрахункових квитанцій). Щонайменше, на сьогоднішній день, щоб убезпечити себе, наполегливо рекомендуємо оформляти ПКО, і саме на його підставі вносити записи в касову книгу.

По-друге, у зв'язку з тим, що запис в КОРО можна вважати оприбуткуванням готівки, дуже неприємний «сюрприз» може очікувати підприємства ресторанного господарства, торгівлі та ін., Які проводять розрахунки з покупцями у вихідні, працюють допізна або цілодобово. Справа в тому, на багатьох підприємствах касир, що оформляє ПКО на підставі фіскальних звітних чеків РРО та робить записи в касову книгу, має режим роботи з понеділка по п'ятницю з 9:00 до 18:00. Касир приходив в понеділок і заносив одним ПКО всю виручку, що надійшла протягом вечора п'ятниці і протягом вихідних днів. Адже вона вважалася своєчасно оприбуткованої, якщо щодня робилася відповідна запис в КОРО. Тому ніяких проблем не було.

Тепер же, для оприбуткування потрібна запис в касовій книзі, причому «в день отримання готівки». І, до речі, таку вказівку є не тільки в розглянутому нами п. 11, але і випливає з п. 40 Положення № 148 , Де зазначено, що касир здійснює записи в касовій книзі в день її надходження або видачі. Це означає, що ПКО повинен бути оформлений ЩОДЕННО до кожного Z-звіту. Тому тепер чекати виходу касира в понеділок, враховуючи ризик нарватися на фактичну перевірку в вихідний день і бути оштрафованим в п'ятикратному розмірі за неоприбуткування готівки, - вже не варіант. Отже, або треба міняти режим роботи касира, або покласти обов'язки по оприбуткуванню готівки на інших працівників

А найгірше те, що ті, хто працював за старою схемою і вчасно не відреагував на прийняття Положення № 148 , Тепер опинилися під ризиком бути оштрафованим згідно ст. 1 Указу № 436 за несвоєчасне оприбуткування готівки. У такій ситуації вихід один - переписати касові ордери і касову книгу.

І це ще не все. У п. 12 Положення № 148 з'явилося принципово нову вимогу: кожне підприємство (установа, організація) на підставі Положення № 148 має розробити та затвердити наказом, розпорядженням або іншим внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі.

В які терміни необхідно розробити і затвердити такий порядок, в Положенні № 148 не вказано. Але оскільки є така вимога, його доведеться виконати. Сам по собі факт відсутності порядку оприбуткування готівки в касі не спричинить застосування штрафів. Втім, у разі перевірки касової дисципліни він допоможе уникнути можливих претензій з боку перевіряючих.

В порядку оприбуткування готівки в касі доцільно прописати:

• чи ведеться на підприємстві (на його відокремлених підрозділах) касова книга;
• порядок здачі готівкової виручки (наприклад, готівкова виручка може здаватися старшому касиру або в бухгалтерію, а виручка відокремлених підрозділів - як безпосередньо в каси юрособи, так і в банк);
• порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства, якщо режим роботи відокремлених підрозділів, які проводять касові операції, не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства (наприклад, у вихідні та святкові дні);
• посади осіб, відповідальних за здачу і оприбуткування готівки;
• терміни оприбуткування готівки з урахуванням внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи, графіків змінності строків здавання готівкової виручки в банк;
• касові документи, на підставі яких здійснюється оприбуткування готівки.

Окремий (-і) порядок (ки) слід розробити також для відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки. Такі порядки також затверджуються внутрішнім документом по підприємству.

У найближчих номерах ми наведемо приклад складання порядку оприбуткування готівки.

Здавання готівкової виручки

Як і раніше, суб'єкти господарювання мають право зберігати в неробочий час в своїх касах готівку в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Понадлімітну виручку здають в банки, операторів поштового зв'язку, національним операторам і небанківським фінансовим установам, які мають ліцензію Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, для подальшого зарахування на банківські рахунки.

Нагадаємо: нещодавно НБУ постановою від 21.12.2017 р № 138 надав можливість національному оператору поштового зв'язку (ПАТ «Укрпошта») надавати фінансові послуги з переказу коштів і брати участь у внутрішньогосподарських і міжнародних платіжних системах за умови отримання ліцензії Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Звертаємо увагу: раніше п. 2.8 Положення № 637 дозволяв здавати виручку в поштові відділення та небанківські фінансові установи при відсутності банків. Тепер ця умова не пред'являється.

Відокремлені підрозділи здають готівкову виручку до кас юросіб, в банк або небанківську фінансову установу, яка отримала ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Знову-таки, Нацбанк вніс уточнення, фактично дозволивши здавати виручку в небанківські фінустанови. раніше в Положенні № 637 про них не згадувалося.

Термін зберігання готівки на виплату зарплати

Відтепер підприємства вправі зберігати в касі ОТРИМАНУ В БАНКУ готівку для виплат, що входять до фонду оплати праці, для виплати пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт протягом 5-ти робочих днів (замість 3-х), включаючи день отримання готівки у банку.

Готівкові кошти для проведення даних виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів може зберігатися в касах таких установ / підприємств понад встановлений ліміт каси протягом 10-ти робочих днів (замість 5-ти), включаючи день отримання готівки в банку.

А ось гроші для виплат, що належать до фонду оплати праці, які здійснюються ЗА РАХУНОК ГОТІВКОВОЇ ВИРУЧКИ, понад встановлений ліміт каси, можна зберігати протягом 3-х робочих днів з дня настання термінів таких виплат. Дана норма залишилася незмінною.

Видача готівки під звіт або на відрядження

згідно Положення № 637 , Готівкові кошти під звіт для закупівлі металобрухту видавали на загальний строк, встановлений для видачі готівки на виробничі потреби - не більше 2-х робочих днів. Зараз же по п. 19 Положення № 148 грошові кошти на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів можна видавати під звіт на строк, що не перевищує 30-ти робочих днів з дня видачі готівки під звіт. Всі інші терміни використання підзвітних коштів залишилися тими ж: на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини - не більше 10-ти робочих днів, для всіх інших виробничих потреб - не більше 2-х робочих днів. Якщо готівку видано одночасно під звіт на виробничі потреби і відрядження, термін її використання продовжується до закінчення терміну відрядження.

Як і раніше, видача підзвітній особі готівки під звіт здійснюється за умови подання ним звіту за раніше отримані підзвітні суми.

Електронні касові документи

Нацбанк дає зелене світло для повноцінного електронного документообігу касових документів. Регулятор прямо визначає, що касові документи можуть бути оформлені не тільки в паперовому, а й в електронному вигляді. А підприємство при наявності сертифіката відкритого / посиленого ключа застосовує електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) під час надання послуг в електронній формі або при здійсненні інформаційного обміну з іншими суб'єктами електронного взаємодії (п. 23 Положення № 148 ).

Нагадаємо: влітку 2017 року НБУ прийняв постанову «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 11.07.2017 р № 62 . Імплементація норм цієї постанови надала можливість банкам здійснювати касове обслуговування клієнтів з використанням ЕЦП. Відтепер з'явилося нормативне підгрунтя для електронного обігу касових документів всередині підприємства і між суб'єктами господарювання.

Але, безумовно, це не скасовує обов'язки з проведення розрахункових операцій в порядку, передбаченому Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р № 265/95-ВР , Тобто з видачі паперових касових чеків (розрахункових квитанцій).

Друк на квитанції до ПКО - не обов'язкова

Про це йдеться в п. 25 Положення № 148 . Цілком очікуване нововведення, з огляду на прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями» від 23.03.2017 р № 1982 VIII , Який набрав чинності 19.07.2017. Детальніше про це - в новини «З 19.07.2017 печатка - не обов'язковий реквізит первинного документа» .

Здавання готівкової виручки в банк

Передбачена можливість здавати виручку не тільки в банк або інкасаторської службі, а й:

• через банкомати або програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі - ПТКС)
• в режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

В такому випадку документами, що свідчать про здачу виручки в банк, є квитанція (чек) банкомату або ПТКС та чек платіжного терміналу відповідно.

Заповнення касових ордерів

У ряді випадків ПКО або РКО оформляють на загальну суму проведених підприємством операцій: видача готівки за видатковими відомостями, електронним платіжним засобами, здача готівки в банк, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі. В такому випадку в ВКО не заповнюються реквізити: «Отримав», «Дата», «Сума», а в ПКО - «Прийнято від» (п. 32 Положення № 148 ). Нагадаємо: в Положенні № 637 про реквізити «Дата» і «Сума» мова не йшла.

Всі інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях, як і раніше - обов'язкові до заповнення.

Касиром може бути працівник іншого підприємства

Керівник підприємства може покласти виконання обов'язків касира на працівника іншого підприємства на підставі укладеної угоди на надання послуги з надання персоналу, в якому обов'язково вказується вимога про повну матеріальну відповідальність (далі - МО) такого працівника (п. 44 Положення № 148 ).

термін

Послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, згідно з яким особа, яка надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одне або кілька фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угодою про надання персоналу може передбачатися висновок зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту з особою, у розпорядження якого вони спрямовані. Інші умови надання персоналу (у т.ч. винагороду особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

(пп. 14.1.183 ПКУ )

По суті, мова йде про надання послуг аутстаффінгу. Нагадаємо: згідно з п. 1 ст. 39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р № 5067-VI , Діяльність суб'єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Порядок видачі даного дозволу затверджений постановою КМУ від 20.05.2013 р № 359 . Однак останнім досі так і не вступило в силу, оскільки, як зазначено в його п. 2, воно вступає в силу «з дня набрання чинності законом про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця ». Цей Закон поки так і не прийнятий. Отже, сьогодні укладати угоди аутстаффінгу (послуги з надання персоналу) можна без дозволу. Більш детально - у матеріалі «До прийняття спеціального закону займаємося аутстаффінг без дозволу!» газети № 234/2014 .

Ще один дуже важливий нюанс. У п. 44 Положення № 148 згадується про повну МО фізичної особи, на яку покладається виконання обов'язків касира. Загальновідомо, що поняттям «повна матеріальна відповідальність» оперує Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП ). Однак останній регулює взаємовідносини між сторонами трудового договору - роботодавцем і працівником. У нашому ж випадку касир не є працівником підприємства і виконує обов'язки в рамках не трудовий, а цивільно-правових відносин (див. Вищенаведене визначення з пп. 14.1.183 ПКУ ).

Таким чином, застосовувати умови і правила залучення даної особи до повної МО відповідно до трудового законодавства неможливо. Також неможливо укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, керуючись ст. тисяча триста п'ятьдесят одна КЗпП . Безумовно, до тих пір, поки з таким касир не буде укладено трудову угоду або трудовий контракт, але в такому випадку він буде працівником підприємства, і тоді все стає на свої місяця - укладаємо договір про повну МО, як того вимагає п. 44 Положення № 148 , Далі діємо по КЗпП . Але це не наш випадок.

Позаштатний касир в разі нанесення підприємству шкоди, відповідає в межах цивільного законодавства. За загальним правилом, збитки, завдані майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Разом з тим допускається звільнення від відшкодування шкоди, якщо особа доведе, що він завдано не з його вини (ст. 1166 Цивільного кодексу України ) . Погодьтеся, зовсім не та повна МО, про яку йдеться в гл. IX КЗпП .

Тому не слід покладатися на те, що питання повної МО більш-менш врегульовано КЗпП -, адже в нашому випадку питання залучення до МО перебуває поза сферою його впливу. Зате в угоді на надання послуги з надання персоналу варто якомога докладніше прописати всі умови залучення і обсяг відповідальності особи, залученого до роботи з готівкою. В даному випадку саме договір (угода) буде головною юридичною опорою для залучення чужого працівника до повної МО за завдані збитки.

Порядок розрахунку ліміту каси лібералізований

пунктом 50 Положення № 148 встановлено, що підприємства, установи та небанківські фінансові установи самостійно розробляють і встановлюють наказом (розпорядженням) порядок розрахунку ліміту каси. Тобто тепер не обов'язково керуватися розрахунком встановлення ліміту залишку готівки в касі, затвердженим НБУ (як це було за часів дії Положення № 637 ), І нині немає вимоги визначати ліміт саме на підставі показників за 3 будь-які місяці поспіль з останніх 12-ти, що передують строку встановлення (перегляду) ліміту каси.

Втім, як і раніше, Нацбанк наполягає на тому, щоб ліміт каси встановлювався:

• на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або середньоденної видачі готівки з каси (метод підприємство вибирає самостійно і вказує в наказі (розпорядженні) про встановлення ліміту каси)

і

• з урахуванням строків здавання готівкової виручки (до речі, терміни здачі, в порівнянні з встановленими в Положенні № 637 , не змінились).

Тому все ж певні межі залишилося. Ми схильні вважати, що тим самим регулятор вважає за краще бачити ліміт в межах показника середньоденного надходження або видачі готівки. Це якщо виручка здається в банк щодня. Якщо ж виручка здається, наприклад, раз в п'ять днів - суму середньоденного надходження або видачі готівки можна збільшити в п'ять разів.

Середньоденний показник обчислюють шляхом ділення суми надходження або видачі за розрахунковий період на кількість робочих днів протягом даного періоду. Розрахунковий період, як ви розумієте, підприємство тепер має право вибрати самостійно.

Що цікаво, в Положення № 148 «Не переїхала» норма, яка надавала право, якщо середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів дорівнює нулю або не більше десяти НДМГ (170 грн), встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше тих же 170 грн.

Однак варто зазначити, що норма про встановлення ліміту на підставі розрахунку середньоденного показника виписаних не імперативно (не сказано, що ліміт не повинен перевищувати / бути в межах даного показника). Тому в разі, коли середньоденний показник малуватий, вважаємо за можливе встановити ліміт вище середньоденного показника. Зрештою, вимога про наявність розмінної монети ніхто не скасовував.

У Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, затвердженому в додатку 8 до Положення № 637 , В суму видачі готівки не включалися виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів, а в суми надходження - суми, отримані з банків. Звичайно, в цьому була певна логіка, але в Положенні № 148 даних обмежень немає. Тому підприємство на свій розсуд має право враховувати при розрахунку ліміту каси будь-які готівкові надходження і виплати.

До відома

Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їхнього відома внутрішнім документом підприємства, установи, небанківської фінансової установи.

Новостворені підприємства та підприємства, початківці діяльність, що передбачає здійснення готівкових розрахунків на перші 3 місяці, встановлюють ліміт каси згідно з прогнозними розрахунками. При цьому повинна застосовуватися та ж методика розрахунку, яка прописана в наказі (розпорядженні) про встановлення ліміту каси. Після закінчення 3-місячного терміну таким суб'єктам господарювання відводиться 2 тижні для перегляду ліміту за фактичними показниками. Отже, в даному випадку розрахунковий період не перевищуватиме 3-х місяців, як це було і раніше.

Нові бланки документів

Положенням № 148 затверджені нові форми давно знайомих нам документів:

• відомості на виплату готівки;
• прибуткового касового ордера (форма № КО-1);
• видаткового касового ордера (форма № КО-2);
• журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (форми № КО-3 і КО-3а - ведеться одна з них на розсуд керівника підприємства);
• касової книги (форма № КО-4);
• книги обліку виданої і прийнятої старшим касиром готівки (форма № КО-5);
• акту про результати інвентаризації наявних коштів;
• акта про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою.

Форму Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, як зазначалося раніше, НБУ не затвердив.

Не будемо акцентувати увагу на змінах, оскільки вони носять виключено косметичний характер. Але не можемо залишити без уваги дуже важливий момент.

Постанова № 148 вступило в силу буквально на наступний день після його оприлюднення. Тому цілком природно, що певний час на підприємствах продовжували і, ми переконані, ще продовжують використовувати старі бланки документів, зокрема, ПКО, РКО, касової книги. Тому багатьох хвилює питання: чи не будуть намагатися податківці «вліпити» п'ятикратний штраф за неоприбуткування готівки (згідно п. 1 Указу № 436 ), Якщо її оприбуткування було оформлено на старих бланках?

Сподіваємося, найближчим часом роз'яснень з цього приводу з боку НБУ і / або ДФСУ. Думаємо, регулятор не буде вимагати заводити нові книги і журнали і дозволить застосовувати попередні форми, по крайней мере, до закінчення аркушів в них. Так само, як не буде заперечувати проти застосування застосування старих бланків касових ордерів. Зрештою, жоден реквізит у них не змінився і не йде в розріз з нинішніми вимогами Положення № 148 .

Більш того, Положенням № 148 затверджені ТИПОВІ ФОРМИ первинних документів з обліку готівки. Нагадаємо: підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р № 996-XIV , Далі - Закон про бухоблік ). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік .

Як типові форми касових документів, затверджені Положенням № 637 , Так і нові - затверджені Положенням № 148 , Містять всі обов'язкові реквізити, тому абсолютно відповідають визначенню первинного документа і можуть бути підставою для відображення господарських операцій, в т.ч. по оприбуткуванню готівки. Тим більше що документування господарських операцій може здійснюватися як на бланках типових форм, так і з використанням виготовлених самостійно бланків первинних документів, за умови наведення в них обов'язкових реквізитів. Це свого часу наголошував і Держкомстат в листі від 27.11.2006 р № 14 / 2-25 / 89 .

Отже, при наявності запису в касовій книзі (нехай навіть старого зразка) на повну суму надходжень, готівка вважається оприбуткованої, і підстав для застосування п'ятикратного штрафу в даному випадку немає.

Геннадій ВАСИЛЬЄВ,

головний редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»