18 Июля 2016 2576

Алмати. 18 липня. Центр інформації. Зовнішньоторговельний оборот Казахстану продовжує перебувати в затяжному піке. Показники казахстанського експорту і імпорту стабільно демонструють зниження, причому триває це протягом вже більше двох років і, на жаль, передумов для зміни ситуації на краще поки куди менше, ніж причин для подальшого падіння, пише Сергій Зелепухін в КАЗТАГ.
Від спаду до спаду

Останні викладки статистичного комітету міністерства національної економіки не радують. Зокрема, згідно з даними статкома, в січні-травні цього року зовнішньоторговельний оборот Казахстану в грошовому вираженні продовжував демонструвати падіння, обвалившись за цей час на 29,9% - до $ 23 млрд в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Причому падіння експорту в відносних цифрах перевершило зниження імпорту на 4,8% - 31,8% проти 27%. На гостроту нинішнього зовнішньоторговельного кризи вказує те, що він став найтривалішим і глибоким з початку 2000-х, оскільки спад зовнішньої торгівлі Казахстану йде вже третій рік поспіль. У 2014-му в порівнянні з 2013-м цей показник обвалився на 10,5% - з $ 133,5 млрд до $ 119,5 млрд.
У 2015-му ситуація продовжувала тільки погіршуватися. Обвал зовнішньоторговельного обороту за цей рік в порівнянні з 2014-м виявився одним з найсильніших з початку цього століття - 37,1%. В результаті обсяги зовнішньої торгівлі скоротилися відразу на $ 43,6 млрд - з $ 119,5 млрд до $ 75,9 млрд. Неважко підрахувати, що тільки за 2014-2015 роки обсяги зовнішньоторговельних операцій Казахстану «здулися» на вражаючі $ 57,6 млрд, або майже в 2 рази!
Символічно, що на початок цього року зовнішньоторговельний оборот республіки виявився зіставимо в абсолютних цифрах з цим показником кризового 2009-го. За даними Нацбанку, тоді він склав $ 72,8 млрд, обвалившись на $ 37,5 млрд із $ 110,3 млрд в 2008 році.
Однак найбільше тривожить полягає в безперервному падінні зовнішньої торгівлі, яка стискається подібно шагреневої шкіри, незважаючи на те, що починаючи з 2014 року по двадцяті числа січня 2016- го в Казахстані вироблено фактично 4 обвальні девальвації. А як відомо, їх успішність з точки зору макроекономіки вимірюється, в тому числі, позитивним впливом на зовнішню торгівлю на користь експорту.
Але якщо в результаті останніх трьох обвалів тенге падіння вивезення казахстанської продукції за перші 5 місяців цього року перевищує зниження імпорту, то цілком обгрунтовані великі сумніви в їх успішності.
Торговий баланс тане на очах

Більш того, те, що в ефективності проведених девальвацій є привід сумніватися, вказує і триваюче зниження позитивного сальдо зовнішньої торгівлі. І, мабуть, єдина хороша новина полягає тільки в тому, що в перші 5 місяців 2016 го воно залишалося як і раніше в плюсі, склавши $ 4,5 млрд при експорті на суму $ 13,75 млрд євро проти імпорту на суму $ 9,25 млрд.
Однак профіцит балансу зовнішньоторговельного обороту за останні 2 роки бив рекорд за рекордом по глибині падіння. Судіть самі. Згідно з інформацією Національного банку, в I кварталі 2014 року цей показник сягав $ 14,3 млрд, в I кварталі 2015 го вже більш ніж в 3 рази менше - $ 4,2 млрд, а в I кварталі 2016- го - всього $ 2,7 млрд, тобто майже в 5,5 рази менше, ніж в перші 3 місяці позаминулого року!
Аналогічна картина складається і з інших кварталах 2014-2015 років. За II кварталу цього року офіційних даних по балансу зовнішньої торгівлі поки немає.
Чи не краще виглядає ситуація з кварталу в квартал. У II кварталі позаминулого року торговий баланс склав $ 8,4 млрд проти $ 14,3 млрд в I кварталі, в III кварталі ще менше - $ 7,8 млрд, і в IV - вже $ 6,1 млрд. У 2015 році негативна тенденція тільки посилилася: в II кварталі баланс зовнішньої торгівлі впав до $ 3,4 млрд проти $ 4,2 млрд в I кварталі, в III вже було $ 2,8 млрд, а в IV і зовсім $ 2,2 млрд - один з мінімальних квартальних показників за все 2000-і !
В результаті позитивний баланс зовнішньої торгівлі Казахстану скоротився з $ 36,7 млрд в 2014-му до $ 12,6 млрд в 2015-му, або майже на 66%!
Як вельми скромного позитиву слід відзначити, що за підсумками I кварталу цього року профіцит зовнішньоторговельного обороту, хоча і незначно, але все ж виріс з багаторічних мінімумів IV кварталу 2015 го до $ 2,7 млрд. Але це також стало одним з найнижчих значень за все перші квартали з початку цього століття.

Патологічна недієздатність
Тому якщо в ефективності проведених девальвацій, починаючи з 2014-го по двадцяті числа січня 2016- го, є всі підстави сумніватися, то, скажімо прямо, настільки жахливі показники зовнішньої торгівлі Казахстану говорять ще як мінімум про дві речі. По-перше, вони вказують на те, що девальваційні ризики нікуди не поділися, а лише зменшилися після проведених девальвацій.
По-друге, ситуація в зовнішньоторговельному обороті наочно показує, чому номінально нацвалюта в цей період обвалилася, зокрема, до долара більш ніж на 100%, показавши всю слабкість і неконкурентоспроможність казахстанської економіки.
А все тому, що крім сировинних ресурсів на експорт Казахстан за все 25 років незалежності не зміг запропонувати зовсім нічого того, що було б затребуване на зовнішніх ринках. І це не дивлячись на всі багатомільярдні вливання, незліченні ініціативи, обіцянки і держпрограми чиновників, на словах спрямовані на диверсифікацію економіки і структурні реформи, на підвищення її експортного потенціалу і на зниження її залежності від сировини, а на ділі, як правило, закінчуються провалом.
З усього цього напрошується цілком очевидний висновок, що настільки глибоку кризу зовнішньої торгівлі Казахстану - це не тільки результат несприятливої ​​зовнішньої економічної кон'юнктури, а, в першу чергу, наслідок патологічної недієздатності чинної влади налагодити виробництво і експорт чогось користується попитом на зовнішніх ринках крім сировини .

Найгірше ще попереду?
Тому доводиться в черговий раз зробити інший висновок - до тих пір, поки ціни на нафту і на іншу сировину будуть перебувати на відносно низьких рівнях, чекати поліпшення економічної ситуації в Казахстані і, зокрема, позитивних зрушень у зовнішній торгівлі не доводиться.
Навпаки, в разі реалізації хоча б одного з постійно посилення глобальних ризиків, без сумнівів світову економіку, а разом з нею і Казахстан чекають куди гірші часи, ніж в період Великої рецесії 2009-го і чим в останні 2,5 року.
Причому всі ці ризики добре відомі: це і триваюче роздування бульбашок на фондових ринках, це і безперервне зростання державних і корпоративних боргів по всьому світу на тлі низького глобального економічного зростання, це і відновилося збільшення надлишку на нафтовому ринку, це і зростаючі проблеми низки великих банків в Європі. І, нарешті, потенційна загроза розвалу ЄС, особливо посилилася після голосування на референдумі більшості британців за вихід Сполученого королівства з Європейського союзу.
Залишається сподіватися, що якимсь дивним чином світу і Казахстану вдасться «проскочити» ці ризики. Хоча з кожним місяцем надії на це стають все менше, оскільки дисбаланси, що викликали фінансову кризу 6 років тому, були лише заретушовані за допомогою трильйонних вливань грошової маси в фінансову систему центральними банками розвинених країн, які проводили починаючи з 2008 року не просто м'яку, а ультрам'якого грошово -Кредитні політику.
Але в результаті сама проблема не була вирішена. Навпаки, запуск на повну котушку друкарських верстатів монетарною владою розвинених держав привів за ці роки не до кардинального покращення економічної ситуації, а до посилення колишніх і, більш того, до виникнення нових дисбалансів між світовою економікою і фінансовими ринками. І тепер вже не важливо, який з них може стати спусковим гачком для нових потрясінь, оскільки реалізація хоча б одного з названих глобальних ризиків ще більше збільшить ймовірність реалізації всіх інших.

джерело: КАЗТАГ