Дебет-Кредит № 47 (22.11.2010)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

загальні положення

Відносини позики регулюються параграфом 1 глави 71 Цивільного кодексу. Так, згідно зі ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими прізнакамі1, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і того ж якості. Такий договір укладається обов'язково у письмовій формі (причому незалежно від суми договору) в тому випадку, коли позикодавцем є юридична особа (ч. 1 ст. 1047 ЦК). Договір позики, відповідно до ст. 1048 ЦК, може бути процентним за бажанням позикодавця, який має на це право. Але пам'ятаймо: право - не обов'язок. Тобто всі нюанси, наприклад розмір відсотків або їх відсутність, а також порядок виплати, потрібно обов'язково визначити в договорі. Якщо ж договором позики не буде встановлений розмір процентів і не буде обумовлено, що договір безпроцентний, то розмір відсотків визначається на рівні облікової ставки НБУ (п. 1 ст. +1048 ГКУ). Ніяких обмежень по самій сумі позики, що надається позикодавцем-роботодавцем працівникові-позичальнику, законодавство не встановлює. Тобто сума договору може бути, так би мовити, за згодою сторін.

1 Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою (ч. 2 ст. 184 ЦК).

Так чи вже безболісно звичайна юридична особа може надавати кошти в борг іншій особі (не важливо, юридичній або фізичній) під певний відсоток і на певний термін? З одного боку, підприємство має на це право за цивільним законодавством, а з іншого ... Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону про фінпослуги послуги з надання коштів у позику, в т. Ч. І на умовах фінансового кредиту, де під фінансовим кредитом якраз і маються на увазі кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під відсоток (ч. 5 ст . 1 цього ж закону), вважаються фінансовими послугами. А як відомо, фінансові послуги можуть надаватися фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 5 Закону про фінпослуги). Тобто, якщо позикодавець - звичайна юридична особа (не фінансова установа), то надавати кошти в борг під відсоток він не може.

Підтвердження цьому знаходимо і в листі Держфінпослуг від 26.07.2006 р №644 / 11-3.

Хто може надавати процентну позику

У Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в рамках компетенції розглянуто лист <...> з питань надання фінансових послуг. </ ...>

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» грошові кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під відсоток, є фінансовим кредитом.

Відповідно до до статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавцем за кредитним договором є банк або інша фінансова установа.

Таким чином, на думку Держфінпослуг, в рамках чинного законодавства надавати кошти в борг на умовах фінансового кредиту, а саме на певний термін і під відсоток, мають можливість лише банки або інші фінансові установи.

Разом з цим повідомляємо, що здійснення діяльності з надання фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, відповідно до частини першої статті 34 Закону дозволяється фінансовим установам тільки після отримання відповідної ліцензії.

Лист Держфінпослуг України від 26.07.2006 р №644 / 11-3

Договір позики - реальний, т. Е. Він вважається укладеним з моменту передачі грошей. Підтвердженням укладення договору позики та його умов може бути і надання розписки позичальником або іншого документа, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (визначеної кількості речей). У договорі позики повинні бути передбачені термін і порядок повернення позикодавцеві коштів в тій же сумі (речей, визначених родовими ознаками, в тій же кількості, такого самого роду та такої самої якості), які були передані йому позикодавцем. Якщо ж такий строк не передбачений або він визначений моментом пред'явлення вимоги, то позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (абзац другий ч. 1 ст. 1049 ЦК). У договорі безпроцентної позики можна передбачити дострокове повернення позичальником суми коштів, переданих йому позикодавцем. До речі, згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦК позика вважається повернутим в момент зарахування позичають грошової суми на банківський рахунок позикодавця (передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками).

Відповідно до ч. 1 ст. 1053 ЦК, якщо у позикодавця є борг перед позичальником виник за договорами купівлі-продажу, найму майна або з іншого підставі, то за домовленістю сторін борг можна замінити позиковим зобов'язанням. Причому заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і в формі, встановленої для договору позики, т. Е. В письмовій формі. Це, в свою чергу, означає: якщо позикодавцем виступає роботодавець, а позичальником - працівник, за заявою працівника погашати позику можна не безпосередньо внесенням коштів, а утриманням із заробітної плати. Адже нарахована зарплата буде свідчити про те, що у позикодавця є борг перед позичальником з іншого підставі. А значить, утримання із зарплати певної суми в погашення заборгованості працівника-позичальника за позикою вважатиметься заміною боргу позиковим зобов'язанням.

Документальне оформлення позики

Як уже згадувалося, безвідсотковий поворотну позику працівник може отримати від свого роботодавця на підставі оформленого письмового договору (див. Зразок 1). Причому такі відносини між працівником і роботодавцем регулюються не трудовим, а цивільним законодавством. Тобто все написане в попередньому розділі «Загальні положення» якраз і буде ставитися до оформлення безвідсоткового поворотної позики, де працівник буде виступати позичальником, а роботодавець - позикодавцем. Причому, якщо працівник хоче погашати свої зобов'язання по позиці шляхом утримань із зарплати, то це може або обумовлюватися в договорі, або оформлятися письмовою заявою працівника з таким проханням.

зразок 1

Оскільки ці відносини регулюються цивільним законодавством, то ніякі обмеження за розміром утримань із заробітної плати в погашення позики, певні в КЗпП, тут не діють. Розмір утримання може бути різним - за бажанням працівника аж до розміру всієї заробітної плати, яка йому належала б на руки.

Рекомендується передбачити в договорі і цілі, на які надається позика. Адже згідно з п. 3.28 Інструкції №5 позики, видані працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства, не належать до фонду оплати праці. Якщо працівник з якихось причин не повернув позику, то цим фактом (не відноситься до фонду оплати праці) можна було б скористатися при оподаткуванні неповернутої позики. Якщо ж мети видачі позики в договорі не передбачені або вони відрізняються від зазначених в п. 3.28 Інструкції №5, то при неповерненні позики така виплата буде характеризуватися як виплата, що носить індивідуальний характер відповідно до пп. 2.3.4 тієї ж Інструкції. Підтвердження цьому знаходимо в листі Держкомстату від 11.04.2005 р №9 / 2-2-9 / 116. А це, в свою чергу, додатково тягне за собою утримання та нарахування в усі «зарплатних» фондів (див. Лист ДПАУ від 03.03.2006 р №87 / 2 / 17-0110, лист ФЗ від 12.08.2005 р №ДЦ -09-4303 / 0 / 6-05, лист ФСС НВВ від 20.12.2007 р №2340-07-1, лист ФСС ТВП від 03.08.2005 р №02-24-1173, лист ПФУ від 19.01.2005 р . №494 / 04).

Як ми вже відзначали, про отримання позики може (має) свідчити і надання розписки (іншого документа) позичальником, що засвідчує передачу йому позикодавцем певної грошової суми. Розписка може виглядати так, як на зразку 2. Якщо ж грошові кошти передаються шляхом перекладу на картковий рахунок позичальника, то підтвердженням буде / може бути платіжне доручення позикодавця, яким ці кошти переведені.

зразок 2

Облік виданої позики у позикодавця-роботодавця

У бухгалтерському обліку слід проаналізувати термін, на який передані грошові кошти. Якщо термін договору становить до одного року, то така дебіторська заборгованість при визнанні відноситься до поточної і відображається за дебетом субрахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Якщо ж термін договору позики більше року, то таку заборгованість відносимо до довгострокової і відображаємо за дебетом субрахунка 183 «Інша дебіторська заборгованість», де враховуються, зокрема, розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками відповідно до Інструкції №291. Коли до погашення такого довгострокового позики залишатиметься рік (дванадцять місяців з дати балансу), то така заборгованість переводиться в поточну проведенням у дебет субрахунка 377 з кредиту субрахунка 183, якщо такий позичальник ще буде працювати на підприємстві. Якщо ж позичальник на момент переведення заборгованості в розряд поточної вже не буде працівником, тоді потрібно використовувати інший субрахунок - 377 (із застосуванням ще четвертого розряду, наприклад 3771).

У балансі (форма №1) позикодавця така довгострокова дебіторська заборгованість знайде місце в рядку 050 «Довгострокова дебіторська заборгованість» розділу I «Необоротні активи». Якщо позикодавець заповнює Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, то в формі №1-м заборгованість за виданим позиці потрібно відобразити в рядку 070, де наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих статті розділу «Iнші необоротні активи». Якщо виданий позику з розряду довгострокового буде переведено у поточний, то і рядки відображення в балансі зміняться. Причому і в формі №1, і в №1-м це буде рядок 210 «Iнша Поточна дебіторська заборгованість». У період, коли заборгованість за виданим позиці буде погашатися, у позикодавця буде проводка в дебет субрахунка 301 (311) з кредиту субрахунка 377 (183).

Видача позики роботодавцем-позикодавцем своєму працівникові-позичальнику, втім, як і його повернення, жодним чином не позначиться на податковому обліку роботодавця.

Приклад Підприємство надало працівнику безвідсоткову позику в сумі 90000 грн на 36 місяців шляхом перерахування на картковий рахунок працівника. Позика підлягає поверненню шляхом щомісячного утримання із заробітної плати позичальника в сумі 2500 грн. Відображення в обліку надання позики у позикодавця показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський і податковий облік у позикодавця

№ п / пЗміст господарської операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Надано безпроцентну позику (поворотну фінансову допомогу) працівнику 183 311 90000,00 - - 2. Утримано із заробітної плати в погашення заборгованості по займу 661 183 2500,00 - - 3. Перекладена довгострокова заборгованість в розряд поточної заборгованості 377 183 30000,00 - - 4. Утримано із заробітної плати в погашення заборгованості по позиці 661 377 2500,00 - -

У звіті про фінансові результати (форма №2 або №2-м) операція видачі поворотної позики не відбивається. І все тому, що підприємство-позикодавець не несе витрат, а позичає кошти на зворотній основі. Тобто у позикодавця від здійснення операції утворюється дебіторська заборгованість. Ось якби кошти передавалися безповоротно, т. Е. Надавалася безповоротна допомога, тоді це були б витрати підприємства. Витратами поворотну позику може стати в тому випадку, коли підприємство-позикодавець прийме рішення про списання (прощення) боргу з позичальника (повністю або частково). Рішення про списання боргу з працівника-позичальника слід оформити додатком до договору позики.

Зміст цього додатка (або додаткової угоди до договору позики) може бути наступним: «Відповідно до ст. 605 ЦКУ позикодавець (вказати назву) за своїм власним рішенням припиняє зобов'язання позичальника (вказати назву) в результаті звільнення (прощення боргу) від обов'язків боржника згідно з договором позики від (вказати дату), оскільки це не порушує права третіх осіб щодо майна кредитора. Сума прощеної боргу станом на (вказати дату) становить ____ грн (вказати суму прописом) ». Потрібно не забути записати дату такої додаткової угоди, місце підписання та все це скріпити підписами і печаткою позикодавця.

Такі витрати, як варіант, можуть бути витратами за рахунок прибутку, використаної в звітному році (субрахунок 443), або іншими витратами звичайної діяльності (субрахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності»). Витрати, показані на субрахунку 977, потрапляють в звіт про фінансові результати форми №2 в рядок 160, форми №2-м - в рядок 150. Як наслідок, закривається виникла дебіторська заборгованість не поверненням коштів, а списанням заборгованості за рахунок прибутку (інших витрат ) в дебет субрахунка 443 (977) з кредиту субрахунка 183 (377). Сальдо на субрахунку 443 в кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та / або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків. Субрахунок 977 закривається на фінансові результати від іншої звичайної діяльності на субрахунок 793.

У податковому обліку позикодавця, незалежно від того, на якій системі оподаткування він перебуває (спрощена або загальна), надання коштів у позику жодним чином не відбивається (абзац третій пп. 4.1.6 Закону про прибуток - для загальної системи; для «спрощенців»: немає виручки - немає оподаткування). Статус позичальника для цього також не важливий.

Оподаткування безпроцентної позики у працівника-позичальника

Ніякого оподаткування у працівника не відбувається в момент, коли він отримує поворотну безпроцентну позику. Адже видача поворотної позики не рахується доходом працівника, а значить, не може обкладатися.

Якщо ж наданий поворотну позику з яких-небудь причин не повертається позичальником (повністю або частково), то неповернена сума буде отриманим додатковим благом в світлі ч. «Д» пп. 4.2.9 Закону про доходи. А отримане додаткове благо підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 15% у складі місячного доходу позичальника. Причому, якщо метою виданого позики було не поліпшення житлових умов, не індивідуальна будівництво і не заведення домашнього господарства, то тоді неповернений позика включається до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат як виплати, яка носить індивідуальний характер і відноситься до фонду додаткової заробітної плати. А це, в свою чергу, додатково тягне за собою утримання та нарахування в усі «зарплатних» фондів. На думку автора, у віднесення такого прощеної позики працівникові до ФОП буде і свій маленький плюс. У роботодавця-позикодавця на прощені суми будуть валові витрати згідно з пп. 5.6.1 Закону про прибуток у частині витрат «на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат».

Якщо позичальник продовжує залишатися працівником підприємства, то тут з утриманням ПДФО та внесків соцстрахівські все ясно - їх можна утримати за рахунок нарахованої заробітної плати в періоді, коли такий поворотну позику вирішили пробачити. У звітності за формою №1ДФ поворотну позику відіб'ється разом із зарплатою з ознакою доходу під кодом «01».

Приклад (продовження). За умовами попереднього прикладу підприємство вирішило списати з працівника борг в сумі 7500 грн була. Утримання з прощеної суми проведено за рахунок нарахованої зарплати. Сума заробітної плати становить 4000 грн. Проведення за цією операцією показані в таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський і податковий облік прощеної позики у позикодавця

1. Прийнято решение про списання Боргу по позіці 977 377 7500,00 - 7500,00 2. Нараховано зарплату и утрімані з заробітної плати ПДФО и соцстрахівські внески з урахуванням прощеної позики 92
661 661
65
641 / ПДФО 4000,00
414,00
1662,90 - 4000,00 3. Нараховано на суму прощеної позики зарплатні внески умовно 38% 977 65 2850,00 - 2850,00 4. Нараховано на заробітну плату внески умовно 38% 92 65 1520,00 - 1520,00 5. Перераховано податки и внески 65
641 / ПДФО 311
311 4784,00
1662,90 - - 6. Виплачено заробітну плату на зарплатну картку 661 311 1923,10 - -

Якщо на момент вибачення позики позичальник уже не числився в штаті підприємства, то нарахувань і утримань до всіх фондів соцстрахування, в т. Ч. І в ПФУ, робити не потрібно, адже непрацівники не є застрахованими особами в світлі основних соцстрахівські законів, і прощення позики не можна вважати ні виплатою заробітної плати, ні виплатою за договором цивільно-правового характеру. А ось утримати ПДФО все ж доведеться, оскільки в світлі Закону про доходи сума прощеної позики буде додатковим благом відповідно до ч. «Д» пп. 4.2.9 згаданого закону. Причому нарахувати і сплатити суму податку підприємство-позикодавець має за свій рахунок (прибуток, активи). У звітності за формою №1ДФ такий прощений позику для непрацівника відіб'ється з ознакою доходу під кодом «09». Але це, знову ж таки на думку автора, позиція законослухняного платника податків. Для більш сміливого позикодавця, який вирішив пробачити позику позичальнику, але вже не працівнику, можна порадити скористатися останнім абзацом пп. 4.2.9 Закону про доходи, де вказано: «Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням». Фактично сплата ПДФО буде проблемою позичальника, якому прощено позику. За результатами року він зобов'язаний подати декларацію про доходи, в якій вказати суму прощеної позики, і відповідно сплатити податок. До речі, такий дохід буде обкладатися як дохід від отримання спадщини.

Приклад (продовження). Сума прощеної позики 15000 грн. Проведення за прощення займу непрацівнику законослухняним позикодавцем будуть виглядати так, як показано в таблиці 3.

Таблиця 3

Бухгалтерський і податковий облік у позикодавця прощеної позики непрацівнику

№ п / пЗміст господарської операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Прийнято рішення про списання боргу по позиці 977 377 15000,00 - - 2. Нараховано за рахунок власних витрат ПДФО з суми прощеної позики 977 641 / ПДФО 2250,00 - - 3. Перераховано ПДФО 641 / ПДФО 311 2250,00 - -

Якщо, наприклад, позичальником виступатиме засновник підприємства, який не є працівником, то можна порадити в якості варіанту погасити заборгованість за рахунок нарахованих дивідендів. Нагадаємо тільки, що дивіденди нараховуються проводкою Д-т 443 К-т 671. А ось виплату їх ви не будете здійснювати, так як за рахунок цього нарахування погашатиметься заборгованість в дебет субрахунка 671 з кредиту рахунку обліку заборгованості (183 або 377). Облік операції оподаткування нарахованих дивідендів в цій статті не розглядається.

нормативна база

• Закон про фінпослуги - Закон України від 12.07.2001 р №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
• Інструкція №291 - Інструкція про застосування Плану рахунків, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р №291.
• Інструкція №5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р №5.

Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»

Звіт до Фонду інвалідів - Мінпраці роз'яснює
Суть справи :: Бухгалтерський облік
Закінчується 2010-й рік, і все ближчою є дата складання річної звітності. Одному з річних звітів - звіту до Фонду інвалідів і нюансам виконання нормативу створення робочих місць для інвалідів присвячено лист Фонду соціального захисту інвалідів від 15.09.2 ...

Питання обліку запасів
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 року сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність і повноту визначення доходів,
витрат і фінансовог ...

Продаж автомобіля фізособі
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль -
основний засіб - фізособі. Але в зв'язку з нею у бухгалтерів виникає
безліч питань, особливо в світлі постійно мінливого законодавства.
Відповіді на багато з таких в ...